Війна в Україні, що розпочалася 24 лютого 2022 року, стала випробуванням для мільйонів українських громадян, які шукають порятунку в ЄС та інших країнах світу. У Болгарії в перші дні було організовано багато кампаній на їх підтримку, деякі з них продовжують реалізовуватися і донині. Однією з організацій, які активно працюють над адаптацією українських біженців, є ситуаційний центр "Відкриті двері для України", створений Андрієм Ніколовим - громадянином України, менеджером IT-компанії, що працює в Болгарії. До середини травня минулого року його головна мета полягала у забезпеченні гуманітарної допомоги та підтримці українських громадян. Потім центр став пропонувати психологічну допомогу та можливість українським учням продовжувати здобувати освіту, будучи в Болгарії.
І хоча з початку війни вони навчаються дистанційно, необхідність існування місця, в якому діти могли б збиратися і бути разом, все ж таки є. Тому що разом їм легше подолати і пережити шок та травму від війни, яка перевернула їхнє життя.
"Український освітній центр, який знаходиться на бульварі "Сливница" №188 у Софії, створений та працює з 15 вересня минулого року. Зараз у ньому навчаються близько 150 дітей, але щодня прибувають все нові та нові, - розповіла в інтерв'ю" Радіо Болгарія" координатор центру Олена Волкова. - Багато дітей з України навчаються і в болгарських школах. Ми співпрацюємо зі спортивною школою ім. Неофіта Рильського, де зараз навчаються близько 40 українських дітей".
Навчання в центрі цілоденне і проходить у дві зміни, оскільки він має в своєму розпорядженні лише 10 кімнат. У першу зміну – з ранку до обіду навчаються учні з 1 по 7 класи, а в другу – з 8 по 10 класи. Діти навчаються дистанційно, але фізично перебувають у будівлі. Їм допомагають вчителі з України, які викладають рідну мову за українською програмою. Частиною цієї програми є й уроки болгарської мови. Безпосереднє завдання, над вирішенням якого вже ведеться робота, перетворити цей освітній центр на першу болгаро-українську середню школу. Очікується, що мети буде досягнуто у 2024 році.
У чому потреба її створення та які перешкоди перед навчанням українських учнів у болгарських школах?
"Багато батьків вважають, що записавши дитину до болгарської школи, вони тим самим погоджуються з тим фактом, що ніколи не повернуться в Україну, - каже Олена Волкова. - Це головна перешкода, окрім мови. Інша причина полягає в різниці між болгарською та українською навчальними програмами, через яку вони мають втратити 1 рік на вивчення матеріалу попереднього навчального року. Крім цього, війна залишила свій відбиток на цих дітях, а вони хочуть навчатись в українському середовищі та спілкуватися зі своїми друзями з України”.
Всі зусилля щодо цих дітей були б марними, якби вони не відчували себе в Центрі добре і не хотіли б його відвідувати. На щастя, все навпаки:
"Їм тут подобається, тому що ми перетворили наш Центр на маленький куточок України, - пояснює Олена Волкова. - Тут вони спілкуються українською мовою, відзначають українські свята, дотримуються традицій, що дуже важливо для дитини, яка опинилася в іншій державі з іншими засадами і традиціями Можу навести в приклад свою доньку Софію, яка навчається у 4 класі. Перший тиждень вона дуже переживала, бо нікого з дітей не знала, вона хотіла вчитися вдома тільки дистанційно зі своїм класом та вчителями, але дуже швидко звикла і знайшла тут нових друзів".
Переклад з болгарської Сніжани Никифорової
