26
Пн., лют.

У Болгарії відзначають свято Воздвиження Хреста Господнього

фото: bnr.bg

Сьогодні, 14 вересня, православні християни в Болгарії відзначають одне з найбільш значущих церковних свят – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, зване в народі Хрестів день.

Цього дня Свята православна церква проводить поклоніння біля Хреста Господнього. За стародавнім звичаєм відбувається водосвяття і освяченою водою кроплять будинки на благословення.

Ім'я свята пов'язане з тим, що, проводячи урочисту літургію, священик обов'язково здіймає хрест так високо, так щоб усі присутні могли побачити його.

У народі свято пов'язане з кінцем літніх і початком осінніх сільськогосподарських робіт. Вважається, що тоді день і ніч вирівнюються, і сонце направляється до зими. Цей день також ставить початок збору винограду та горіхів і осінніх посівів. Дотримується також строгий пост на знак вшанування Святого хреста.

У багатьох районах країни, проте, є й інше тлумачення назви свята, пов'язане з омонімією слів «хрест» і «поперек» у болгарській мові, де обидва слова звучать однаково – «крист». Там вважається, що цей день приносить зцілення від болю в попереку. У цей день священики обходять будинки і поля, кропив усюди свяченою водою. На обрядову трапезу кладуть пиріг з цибулею-пореєм, виноград, смажений гарбуз і спеціальний обрядовий хліб, прикрашений хрестом. Іменини в цей день відзначають Кристо, Кристьо, Кристана, Кристіна, Ставри.

Зі святом Воздвиження Святого Хреста і його шануванням пов'язано і одне з найпопулярніших останнім часом святих місць у Болгарії – місцевість Кристова-Гора в середній частині гір Родопи. Існує вірування, що це узвишшя має хрестоподібну форму не випадково, а тому, що в його надрах зберігається шматочок Святого Хреста. Археологічні дослідження місцевості показали, що там колись була свята обитель, зруйнована, найімовірніше, за часів османської навали. У 30-ті роки ХХ ст. на це місце прийшов брат Йорданчо – праведна людина, відома своїм благочестивим способом життя і здібностями ясновидця. Там він отримав бачення, що це місце чудотворне, тому що там зберігається шматочок хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос.

Відповідно до розповіді святої людини, колись цей шматочок хреста виявився в руках у турецького султана і приносив перемоги його війську і могутність імперії. Дізнався, однак, про цю святиню російський цар і відправив до нього послів, яким хитрістю вдалося роздобути її. Дізнавшись про те, що сталося, мати султана, яка була християнкою, відразу розкрила своєму синові, з якою цінністю він розлучився, і він відразу послав погоню слідом за російськими послами. Переслідуваним вдалося звернути з дороги і опинитися в монастирі, розташованому в місцевості Кристова-Гора, де вони залишили на зберігання реліквію. Скоро після цього поневолювачі зруйнували святу обитель, а ченців – убили. Все-таки ченцям вдалося вчасно заховати хрест у затишному місці, де він досі зберігається в очікуванні, коли прийде пора розкритися віруючим.

Ця легенда передається й по сьогодні з вуст в уста і привертає безліч паломників до святого місця. За часів соціалізму доступ до нього був заборонений, і віруючі потай приходили вклонитися святині і попросити Божої допомоги. За традицією, вони проводять там ніч з суботи на неділю, але їх число особливо велике в ніч на Хрестів день – патронне свято реліквії. Є чисельні розповіді про здійснення молитов, зцілення, чудотворні видіння і сни.

У минулі часи дні навколо свята Воздвиження Святого Хреста були часом для заручин та весіль. Свати гостювали один в одного і роз'їжджали по селах, пригощаючи вином. Починалися веселощі і приготування до однієї з найбільш значущих подій у житті патріархальної громади.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.