21
Пн., вер.

Настав час підготувати побажання для новорічної баніци

Культура

Сурва, Сурваки або Васильєв день -- це свято, яким болгари за традицією зустрічають новий календарний рік. Його відзначають у всіх районах країни, він поширений і серед етнічних болгар, які проживають за кордоном.

Сурва -- другий з вечорів після Святвечора, коли трапезу, будинок і споруди кадили ладаном, і святковий стіл у великій мірі повторює основні ритуальні моменти. Головна відмінність в тому, що страви скоромні, тобто є яйця, бринза, м'ясо. Напередодні 1 січня ладаном кадили обрядовий хліб, млин (це вид болгарського солоного пирога) і свинячу голову. У деяких районах Болгарії на обрядовий хліб клали коровай. Після обкурювання коровай прибирали і вранці частину давали тваринам, а залишок зберігали для лікування.

В окремих регіонах країни готували різні борошняні вироби -- млин, бáніцу (листковий пиріг з бринзою), тýтманік (здобний несолодкий пиріг), булгýрнік із крупно мелених зерен пшениці, зéлнік (пиріг з цибулею і капустою) -- відповідно до місцевого звичаю. Але всюди в них клали кизилові бруньки, кожну з яких замовляли заздалегідь -- на удачу, здоров'я, успіх у роботі, в навчанні і т.д. Таку баніцу болгари готують і сьогодні. А побажання пишуть на маленьких листочках.

У цей вечір повагою користувалася свиняча голова. Ціла або приготована по характерному для даного району рецепту, колись вона неодмінно була присутня на трапезі. Це єдиний ритуал у болгарській традиції, коли свинину підносять як обрядову страву і кадять ладаном.

Як і на Святвечір, на стіл клали горіхи, головки часнику і цибулі,ставили  мед. У деяких селах в минулому танцювали хоро всю ніч -- на здоров'я та удачу.

В інших місцях брали дванадцять кілець обкуреної цибулі --- по одному на кожен місяць року. На кожне кільце клали трохи солі і ставили на святковий стіл. Вранці дивилися, де сіль розтанула і зібралася вода. Згідно з народними ворожінням, де з'явилася вода -- той місяць буде дощовим.

Магією в перший день - т.зв.. ініціальною магією, пояснюються всі вірування на свято Сурва. За першою людиною, що ввійшла в будинок, ворожили, яким буде весь рік. Якщо це був чоловік -- народиться більше чоловічих  ягнят, а якщо жінка -- жіночих.

Символ здоров'я, сили і молодості, кизил займає спеціальне місце в ритуалах. З нього роблять сурвачки, з якими хлопчики у віці до 12 (або 15 років) обходили будинки і бажали удачі та благополуччя. Діти-сурвакари несли з собою свіжозрізану і прикрашену гілку кизилу -- сурвачку, а за плечем -- мішечок, в який збирали отримані подарунки -- бублики, фрукти, горіхи, сало, інші дрібниці. Спочатку сурвакари стукали сурвачкою по спині своїх родичів (спочатку найстаршого в будинку), прорікаючи благословення здоров'я і родючості, а потім і домашніх тварин.

Першого січня відзначається церковне свято, присвячене Святому Василію Великому. У народі його називають Васильєв день. Напередодні Нового року дівчата виконували ворожильний звичай «ладуване». Вони приносили в луженому відрі «мовчазну воду» (поки її несуть, не розмовляють). У  дівчини, що наливає воду, повинні були  живими батьки, а казанок має бути білого кольору. В цей казанок дівчата опускали свої колечка або букетики, позначені різнокольоровими нитками. А маленька дівчинка -- остання дитина в сім'ї, один за одним виймала їх. Решта співали короткі формули-приспіви, які повинні були показати, за якого холостяка дівчина вийде заміж.

Потім вони знову кидали кільця в казанок, покривали його червоною хусткою і ставили на ніч під трояндовий кущ. Вранці після того, як колечка переночували під зоряним небом, ритуал повторювали. Пісні, які описували образ майбутнього нареченого, мали форму загадок, повних символів, дотепних і веселих.

Джерело: БНР

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.