Якщо запитати у науковця, що таке море, він дасть точне визначення. Але задайте таке ж питання художнику, і він не зможе відповісти однозначно. Бо бачить водну стихію у різних іпостасях: то вона спокійна і ніжна, то розбурхана і навіть жорстока. Тому і схиляємося перед силою мистецтва, яке збурює наші думки, змушує замислитися над сенсом буття. Той, хто вміє передати свій настрій, свої надії і сподівання на полотні, людина особлива. Їй дано вміння своєрідного світобачення.
Ми зустрілися з Юлею Красовською та попросили і нас провести чарівними стежками поезії на полотні.
-- Пані Юлю, багато наших читачів знайомі з Вами, Вашими творами. Тому цікаво знати не тільки про Ваші роботи, а і про Вас. Звідки Ви родом, як опинилися в Болгарії?
-- Я народилася в мiстi Днiпро. До Болгарiї приїхала всього на три мiсяцi по роботi, але тут зустрiла свого майбутнього чоловiка i вже в шлюбI три роки.
-- А Ваш чоловік теж людина творча? Чи пiдтримуе вiн вас?
--Якоюсь мIрою так, вiн любить мистецтво і розумiється на ньому. Але професiя в нього не творча: ремонтує машини. Та вiн мене пiдтримує i є головним критиком. Має тонкий вишуканий смак. Тому я завжди прислухаюся до його думки, і коли він схвалює ту чи іншу роботу, це надихає мене, я усвідомлюю, що справді вдалося передати настрій на полотні.
-- Ви стали щасливою мамою. Вашій донечці скільки виповнилося?
-- Це велике щастя бути мамою! Донечцi скоро буде 5 мiсяцiв. І кожного дня якась новина: то вона посміхнулася, то замислилася, то потяглася ручкою до якогось предмета. Кожна мама мене зрозуміє! Дитина – це надія і яскравий промінчик світла, який осяває життя, робить його по-справжньому багатогранним.
-- Це ж стільки нових турбот з’явилося! А Ви все така ж енергійна – встигаєте побувати на багатьох виставках, самі продовжуєте писати полотна… Як Вам це вдається?
-- Дякую, з появою доньки я стала ще бIльш енергiйною (смiється). Кожна мама має свої секрети, як встигати скрiзь! Хочеться, щоб донечку скрізь оточувала чистота, хочеться, щоб її тато мав смачний обід, щоб у домі був затишок. Все це називається коротким, але таким великим словом – щастя!
-- У виші Ви здобули спеціальність архітектора. Як взаємопов’язуються творчість архітектура і створення полотен? А що вони тісно переплітаються, тому безліч прикладів. Наприклад, у Вашій сторінці на фейсбуці Ви виклали досить цікавий матеріал про с. Бришлян поблизу Бургаса (територія Странжарського природного парку). Трьохсотрічні будинки зведені так, що витримують землетруси і гірські вітри, причому без фундаменту. Як архітектору це Вам цікаво, але ж і як художнику також?
-- Для мене архIтектура i малювання є нерозривними, це одне ціле. Не уявляю свого життя без цих двох напрямкiв. Так як основна тема моїх картин це архiтектура, то я спочатку вивчаю будIвлю з точки зору архiтектора, а потiм передаю на полотнi баченням художника. Таким чином робота стає бIльш концептуальною, глибокою, емоцiйною.
-- Болгарія, її незвична краса надихають багатьох творців. Ви також зацікавилися природою країни, автентичністю старих поселень, людьми? Як це відбивається у полотнах?
-- Болгарiя дiйсно надзвичайна країна! Ми з чоловiком полюбляємо подорожувати містами i селами. Всі вони дуже різні, вони немов отримали своє дихання від щирих і добрих людей, які тут живуть. Таким чином в мене є можливiсть побачити та вiдчути весь колорит мiсця, а потiм передати його на полотнi. І якщо це вдається, радію.
-- У якому стилi та технiцi виконуєте свої роботи?
-- Свої роботи я вiдношу до iмпресiонiзму. Менi важливо показати емоції, враження, настрої. Полюбляю малювати акварелю, використовую і туш та масло (технiка лiсiровки).
-- Ви побували на багатьох виставках, познайомилися з роботами болгарських художників. Чия творчість Вам найбільше імпонує?
-- У Болгарiї дуже багато талановитих та визначних художникiв. Менi дуже подобаються роботи Володимира Димитрова-Майстора. Це справжній майстер – оригінальний та неповторний, це одне з великих iмен у болгарському живопису. Працював у першiй половинi 20 столiття. А з сучасних художникiв -- Стоян Цанев, Андрiй Янев, Десiслава МIнчева, Стойко Сакалiєв.
-- Звичайно, творіння художника – то стан його душі, то робота, пишучи яку, митець аж ніяк не думає про матеріальну винагороду. Але ж, вибачте, треба і про хліб насущний дбати. Чи продаєте свої картини, чи є на них попит? І ще одне – чи не жалкуєте, розстаючись з тим, що створили, у що душу вклали?
-- Продаж картин, то дуже цiкава тема. А що стосується моїх робIт, вони продаються. I що дуже важливо для мене, люди, якi їх купують, вIдчувають саме те, що я хотiла передати і сказати. Дуже рада, що мої картини приносять позитивнi емоцiї своїм власникам.
-- І наостанку: хотіли б отримати від Вас пораду: як у сірих буднях життя навчитися бачити прекрасне?
-- Гарне питання, але все дуже просто! Ми постiйно поспішаємо, i дуже часто пробiгаючи по однiй i тiй же стежині додому чи на роботу, не помiчаємо прекрасного, яке поруч з нами. Слід зупинитись та обернутись навколо, краса в деталях!