22
Пн., лип.

Іноземні доходи громадян України та ПДФО. Подвiйне оподаткування

Бізнес

В цiй статтi я хочу звернути увагу читачiв до питання легального користування своїми іноземними доходами в Українi і при цьому не мати проблем із податковою.

Вiдповiдно до пiдпункту 14.1.55 Податкового кодексу України (далі – ПК) iноземнi доходи - це будь-який дохід, отриманий резидентом від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщина, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими і трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, уключаючи пересувний склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів. Крім того, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо. Тобто в ПК перелiченi усі види можливих доходів фізичних осіб для їх остаточного оподаткування в Україні.

Будь ласка, звернiть увагу на те, що до іноземних доходів належить будь-який вид заробітної плати, отриманої резидентом України за кордоном, незалежно від того був це тимчасовий договiр чи трудовий контракт, укладений на строк від одного до декількох років.

Платниками Податку на доходи фізичних осіб (далі-ПДФО) законодавець назвав усіх фізичних осiб-резидентiв, які отримують доходи з джерел в Україні та за кордоном (пп. 162.1.1 ПК). Згідно з пп. 14.1.213 ПК людина визнається резидентом України, якщо вона:

  • має постійне місце проживання в Україні;
  • має центр життєвих інтересів (найбільш тісні особисті або економічні зв'язки) в Україні;
  • зареєстрована як самозайнята особа в Україні;
  • постійно проживає в Україні – навіть за наявності місця проживання в іншій іноземній державі;
  • має місце постійного проживання як в Україні, так і в іншій іноземній державі, але при цьому в Україні знаходиться центр її життєвих інтересів. Наприклад, тут постійно проживають члени її сім'ї або вона сама зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності;
  • має місце постійного проживання як в Україні, так і в іншій іноземній державі, центр її життєвих інтересів визначити неможливо, але при цьому вона перебуває в Україні не менше 183 днів (уключаючи день приїзду і від'їзду) протягом податкового року;
  • не має місця постійного проживання в жодній із держав, але при цьому перебуває в Україні не менше 183 днів (уключаючи день приїзду і від'їзду) протягом податкового року;
  • самостійно визначає своє основне місце проживання на території України в порядку, установленому ПК.

Якщо виконується хоча б одна з перелічених умов, то фізособа визнається резидентом України. І тоді всі її доходи (українські та іноземні) підлягають остаточному оподаткуванню в Україні.

Звернiть увагу на слiдуючий момент для визначення резиденства - якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Ставки для оподаткування іноземних доходів установлено пп. 170.11.1 ПК. Вони нічим не відрізняються від тих ставок, які передбачені п. 167.1 ПК для оподаткування доходів, отриманих в Україні. Крім того, з 01 січня 2015 року доходи, отримані з джерел за межами України, оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків.

Пiдпункт 170.11.1 ПК зобов'язує всіх резидентів України, які отримують доходи з-за кордону, декларувати їх незалежно від суми. За підсумками року слід подати декларацію про майновий стан і доходи. Отримуючи доходи за кордоном і не декларуючи їх (не подаючи декларацію про майновий стан і доходи), резидент порушує законодавство України. За це може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді попередження або штрафу.

Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

Платник податку може зменшити суму річного податку на суму податків, сплачених за кордоном, відповідно до норм міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Ще зазначу, що мiж Украиною та Республікою Болгарія пiдписано та ратифiковано договiр про уникнення подвійного оподаткування доходів (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100_008). Для зарахування податку, сплаченого за межами території України, платник податків повинен надати довідку від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), про суму сплаченого податку, а також про базу та об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України 

Розглянемо приклад оподаткування іноземних доходів.

Припустимо, резидент України поїхав на роботу до Болгарiї. Він отримував доходи, з яких повинен сплачуватися ПДФО в Українi. Тому в Україні він декларує отримані за звітний рік доходи і розрахує суму ПДФО до сплати до бюджету. Але в Болгарiї він уже сплатив податок із цих доходів (10%). Мiж Україною та Болгарiєю укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. В такому разі резидент зменшує розраховану суму ПДФО на суму податку, сплачену в Болгарiї (підстава – пп. 170.11.2 ПК). Суму такого зменшення фiзична особа-резидент визначає в річній декларації. Якщо іноземний податок виявиться більшим від суми ПДФО, розрахованої із загального річного оподатковуваного доходу резидента, тоді до сплати до бюджету – нуль. Повернення переплати нормами ПК не передбачено, тобто суму перевищення не можна перекинути в рахунок сплати ПДФО за майбутні періоди.

Олена Шопова

Пламели Финанс ЕООД

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.