17
Нд., лист.

Продажа програмного продукту за кордон. Вигідно і коректно

Бізнес

Дуже багато розумних та талановитих програмістів в наш час шукають нові ринки для збуту свого програмного продукту, який вони самі й пишуть, або мають у власності. Як це оформити вірно і не порушити податкове законодавство?

Щоб отримати відповідь  на ці сладні і заплутані питання ми запросили відразу двох експертів своєї області – Олену Шопову та Ірину Шишковську

Отже до суті :

--Український підприємець є розробником якогось програмного продукту. Болгарське ООД є агентом по його поширенню. Серед клієнтів як резиденти ЄС, так і громадяни України. Клієнти орендують вищевказаний продукт і відповідно перераховують орендну плату на розрахунковий рахунок болгарської фірми, яка в свою чергу переводить кошти в Україну за програмний продукт, залишаючи в своєму розпорядженні агентську винагороду.

 Питання: Чи підпадає в цьому випадку агентська винагорода під нульову ставку по ПДВ? Якщо так, то які документи потрібні для підтвердження нульової ставки, враховуючи, що це набір електронних сигналів, які розповсюджуються з сервера (де розташований сервер, невідомо). Ці сигнали спрямовуються на торговельний майданчик Форекс-брокера для управління торговими рахунками клієнтів.

І друге питання:

Кінцевий бенефіціар -- Українське підприємство. При перерахуванні грошових коштів в Україну  потрібно чи ні доводити надходження товару / послуги в Болгарію? Якщо так, то питання те ж: яким документом можна підтвердити ці, умовно назвемо, сигнали?

--Закон про ПДВ в Болгарії розділяє продукти софтвера на дві групи -- стандартні і нестандартні продукти. Стандартні включені в поняття «товар» (чл.5, ал.1 Закону), нестандартні - ні. В результаті в залежності від конкретного продукту доставка його трактується як доставка товару або послуги. Різниця в трактуванні доставки веде до використання різних режимів оподаткування ПДВ. Згідно §1, т.25 Додаткових умов Закону про ПДВ  «стандартний софтвер» -- це продукт, записаний на технічний носій, який призначається для масового споживання, і не відповідає специфікам конкретного споживача. При доставці такого продукту використовуються правила доставки товарів. Будь-який інший програмний продукт, який не відповідає вище зазначеним умовам, кваліфікується для обкладення ПДВ як нестандартний і його доставка обкладається як послуга.

З поставленого питання витікає, що фірма в Болгарії не є власником нестандартного програмного продукту, а власником є ​​особа з юрисдикцією поза ЄС (Україна), і виконує роль посередника, який  представляє його інтереси, і надає даний продукт в користування як в Болгарії, так і в країнах-членах ЄС, так і поза ЄС.

Право власності на даний програмний продукт не переходить від української особи болгарській фірмі, тому мова може йти про надання посередницької послуги з використання софтвера. Доставкою послуги вважається перехід права користування програмним продуктом, що відрізняється від стандартного софтвера.

Членом 24 Закону про ПДВ визначено місце виконання даної послуги (операції), що надається посередником, який діє від імені і на користь іншої особи не зареєстрованої платником ПДВ в Болгарії або країні - члені ЄС як місце, де здійснюється основна доставка, в зв'язку з якою надається така посередницька послуга.

При наданні даної послуги особі, зареєстрованій платником ПДВ в Болгарії або країні - члені ЄС, таким місцем є місцезнаходження покупця послуги.

Отже, при доставці послуги:

- особі, зареєстрованій в Болгарії, нараховується ПДВ на вартість послуги;

- особі, незареєстрованій платником ПДВ (VAT) в країні - члені ЄС - нараховується ПДВ на вартість послуги;

- особі, зареєстрованій платником ПДВ (VAT) в країні - члені ЄС, а також особам поза ЄС - не нараховується ПДВ на вартість послуги.

Агентську винагороду, отриману фірмою-посередником у Болгарії від українського власника програмного продукту, можна вважати наданою послугою від болгарської фірми, і дана сума обкладається ПДВ за нульовою ставкою як експорт послуг поза ЄС.

Так як з першої частини запитання випливає, що нестандартний софтвер не передається болгарській фірмі-посереднику, а доставка здійснюється безпосередньо кінцевому споживачеві, то, можливо, варто укласти договір на надання посередницької послуги з фірмою - посередником, і здійснювати платежі від споживачів на адресу української фірми згідно з цим договором.

Олена Шопова

«Логис Фінанс» ЕООД 

Ірина Шишковска

«Експерт Інфо» ЕООД

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.