23
Пт., лют.

Grid List

Президенти Болгарії та Сербії Румен Радев і Александр Вучич обговорили в Софії можливості поглиблення двостороннього співробітництва, – повідомляє БНР.

Радев визначив візит Вучича як важливий не тільки для Болгарії та Сербії, а й для всього регіону Західних Балкан.

Амбітна мета Сербії приєднатися до ЄС до 2025 року цілком досяжна, – підкреслив президент, запевнивши, що Болгарія продовжить підтримувати зусилля свого західного сусіда в реформах і в його готовності до діалогу з усіма країнами регіону.

Радев високо оцінив останні зміни в законодавстві Сербії щодо болгарської нацменшини, але уточнив, що необхідні додаткові зусилля для прогресу регіонів, у яких вона зосереджена.

Зі свого боку, Олександр Вучич повідомив, що Сербія має намір модернізувати залізничну лінію до Ніша й сподівається отримувати від майбутнього газового хаба в Болгарії природний газ, і відкрита для болгарських інвестицій у свою економіку.

Що стосується болгарської меншини в Сербії, Вучич повідомив, що на даний момент в його країні болгарську мову вивчає 1 031 школяр, і висловив надію, що буде зроблено все можливе для збільшення цього показника.

Міністр енергетики Болгарії Теменужка Петкова подала у відставку. Приводом для відставки став продаж електророзподільної компанії ЧЕЗ болгарської компанії "Інерком Болгарія", директором якої є знайома міністра Гінка Вирбакова, – повідомляє "Щоденник".

"Я знаю цих людей 20 років. І тому що я не хочу давати жодних приводів для коментарів відносин і приводів для будь-яких сумнівів, після розмови з прем'єр-міністром Борисовим вирішила подати в відставку. Я вважаю гідним, коли людина подає у відставку. Я подам у відставку і прем'єр-міністр прийме своє рішення", – пояснила Петкова журналістам.

Вона повідомила, що процедура вибору покупця була проведена за законодавством Чехії, що виключає сумніви про втручання в угоду болгарської сторони. У Болгарії угоду перевірятимуть Комісія із захисту конкуренції, Комісія з фінансового нагляду і Комісія з енерго- і водного регулювання. За словами Петкової, угоду повинен перевірити і ДАНС, тому що йдеться про стратегічну інфраструктуру.

Прем'єр-міністр Бойко Борисов, який сьогодні перебуває в Брюсселі, заявив, що прийме відставку Петкової, щоб не давати ніяких можливостей для впливу на репутацію уряду. "Коли повернуся, зустрінуся з коаліційними партнерами і вирішимо, кого призначити на пост міністра", – повідомив Борисов.

Про це було домовлено 22 лютого 2018 року у м. Софія під час політичних консультацій на рівні заступника Міністра закордонних справ України Василя Боднара та заступника Міністра закордонних справ Республіки Болгарія Юрія Штерка.

Під час консультацій сторони обговорили графік візитів та зустрічей на найвищому та високому рівні, співпрацю в рамках міжнародних організацій, розвиток договірно-правової бази, пріоритети розвитку торговельно-економічної співпраці, інформаційну безпеку двох країн, а також стан задоволення мовних прав болгарської національної меншини в Україні.

Болгарська сторона підтвердила підтримку євроінтеграційних прагнень України, що зокрема знайшло відображення й у програмі Болгарського головування в Раді ЄС у першій половині 2018 р. Отримано запевнення у незмінності підтримки територіальної цілісності України та санкцій проти РФ у зв’язку з агресією проти України.

Василь Боднар провів окрему зустріч з секретарем з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента Атанасом Кристіним.

Разом з болгарським колегою взяв участь у конференції «100 років українсько-болгарських дипломатичних відносин: європейський контекст», що пройшла у Міністерстві закордонних справ Болгарії за сприяння Дипломатичного інституту.

З метою відновлення та активізації співпраці Директор Дипломатичної Академії України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський та Ректор Дипломатичного інституту при МЗС Болгарії Таня Михайлова підписали оновлений Меморандум про співробітництво.

З нагоди сторіччя встановлення дипломатичних відносин Заступник Міністра, співробітники Посольства України та представники української громади поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку та меморіальної дошки на будинку першого Посольства УНР в Софії.

Чеська компанія ЧЕЗ продає свої активи в Болгарії болгарської компанії «Інерком Болгарія». Наглядова рада холдингу схвалила продаж активів.

Пакет складається з семи компаній: "ЧЕЗ Болгарія", "ЧЕЗ Електро Болгарія", "ЧЕЗ Розподіл", "ЧЕЗ Трейд Болгарія", "ЧЕЗ ІКТ Болгарія", Проект "Вільна енергія Орєшец" і "Бара Груп", – йдеться в повідомленні «ЧЕЗ груп».

За попередньою і непідтвердженою інформацією, сума угоди склала 320 млн. євро.

Електророзподільна компанія ЧЕЗ є найбільшою в країні і обслуговує понад 2 млн. абонентів у Західній Болгарії.

Переговори про продаж тривали більше року, а інтерес до покупки в основному проявили болгарські компанії. У підсумку покупцем була обрана компанія «Інерком», власник трьох фотовольтаїчних парків, пропозиція якої значно вище від бухгалтерської та ринкової вартості активів, – уточнюється в повідомленні.

ЧЕЗ почав працювати в Болгарії в 2004 році, купивши дві третини акцій трьох електророзподільних компаній.

Компанія стала другою електророзподільною іноземною фірмою, яка продала свої активи в Болгарії. Сім років тому німецька ЕОН, яка обслуговувала Північно-східну Болгарію, продала свої активи в країні чеської компанії Енерго-про.

Згідно з рішенням уряду Болгарія і Сербія почнуть співпрацювати в розвитку інфраструктури на Дунаї, для чого буде підписано Меморандум про взаєморозуміння між двома країнами.

Основною метою співпраці буде будівництво споруд по зберіганню, перевантаженню і перевезенню зрідженого природного газу між двома країнами. Проекти будуть реалізовані в контексті оголошеного будівництва газової перемички між Болгарією і Сербією, – повідомляє прес-центр уряду.

Також на сьогоднішньому засіданні уряд схвалив підписання угоди між Виконавчим агентством «Морська адміністрація» та Румунською морською адміністрацією про умови і порядок проведення перевірок плавальних судів на болгаро-румунській ділянці Дунаю.

Розмір прямих іноземних інвестицій в болгарську економіку в 2017 році виріс на 36,7% в порівнянні з 2016 роком і досяг 901.9 млн. євро, свідчать попередні дані Болгарського народного банку.

Дані показують, що іноземні особи минулого року інвестували в нерухомість Болгарії 10.8 млн. євро або на 82.88% менше, ніж у 2016 році, коли сума була 63,1 млн. євро.

Найбільше в 2017 році в болгарську нерухомість було інвестовано громадянами Росії (5.8 млн. євро), Німеччини (1.2 млн. євро) та України (1.2 млн. євро).

Найбільшими іноземними інвесторами в Болгарію за минулий рік стали Голландія, Швейцарія і Німеччина.

Болгарський уряд в партнерстві з приватним сектором робить активні дії по популяризації в США можливостей інвестування в Болгарію, зробивши основний акцент на географічному місцерозташуванні й економічних перевагах країни, – заявила міністр туризму Болгарії Ніколіна Ангелкова на зустрічі у Вашингтоні з президентом і віце-президентом Центру аналізу європейської політики Пітером Дорану і Реккою Шемеркені.

На зустрічі Ангелкова підкреслила, що розмір корпоративного податку в Болгарії лише 10%, що в поєднанні з кваліфікованими кадрами і низькими оперативними витратами робить країну привабливим напрямком для інвестицій. Крім цього, в болгарському законодавстві є конкретні заходи і стимули для підтримки великих інвесторів.

Міністр Ангелкова повідомила, що її міністерство розробило інвестиційну карту, в яку увійшло 32 проекти, що спростить інвесторам пошук і підкаже їм перспективні напрямки.

Важливим елементом для відмінного розвитку туризму є кадри, тому у співпраці з академічним середовищем міністерство працює за проектами підготовки нових кваліфікованих кадрів, – пояснила Ангелкова. Вона додала, що саме освіта дітей є основним пріоритетом болгарського уряду.

Зі свого боку, керівники Центру повідомили, що знають про Болгарію як про туристичну дестинацію і позитивно оцінили ініціативу по популяризації країни в США.

Доходи Болгарії в 2017 році від міжнародного туризму склали 6.895 млрд. левів, або на 9.3% більше, ніж в 2016 році, – свідчать дані Болгарського народного банку.

– Це чудове досягнення, яке показує ефективність наших зусиль з розвитку Болгарії як цілорічної туристичної дестинації, – заявила міністр туризму Ніколіна Ангелкова.

Вона нагадала, що в 2017 році в країні відпочило 8.9 млн. іноземних туристів, що на 7.6% більше, ніж 2016 року. Збільшилася кількість туристів з Греції, Румунії, Німеччини, Туреччини та інших балканських країн, Великобританії, України, Молдови, Ізраїлю та Польщі, – повідомила Ангелкова.

У рамках програми нових орендарів по очищенню пляжу від незаконних об'єктів з пляжу «Сонячний берег-північ» зник бетонний майданчик площею 1 438 кв. м, на якому знаходився міні-гольф, повідомляє прес-служба Міністерства туризму Болгарії.

Знесення незаконних будівель є частиною підготовки до майбутнього літнього сезону. Курорт буде перевірений експертами міністерства і іншими контрольними органами.

Нагадаємо, що минулого тижня міністр туризму Ніколіна Ангелкова особисто перевірила знесення незаконних об'єктів на пляжі Сонячного берега. Тоді було встановлено, що понад 190 незаконних споруд вже знесено. Всі незаконні об'єкти повинні бути знесені і пляж повинен бути розчищений до середини травня, коли вступає в силу заборона на будівництво на курорті.

У 2016 році договір оренди на пляж «Сонячний берег-північ» був припинений через незаконне розміщення об'єктів. На початку 2017 року був обраний новий орендар на наступні 5 років за 1.650 млн. левів на рік. Новий орендар також знизив на 2 лв ціни на шезлонги і парасольки до 8 левів за одиницю.

У четвертому кварталі 2017 року у Болгарії було введено в експлуатацію 659 житлових будинків із 2 046 житла в них. У порівнянні з цим же кварталом 2016 року кількість введених в експлуатацію житлових будинків збільшилася на 5.4%, а житла в них зменшилася на 14.8%, свідчать дані Національного інституту статистики.

75% введених в експлуатацію в останньому кварталі 2017 року житлових будинків мають залізобетонну конструкцію, 21.5% -- цегляну, 2.6% -- іншу і 0.9% -- панельну.

75.9% введених в експлуатацію житлових споруд займають приватні будинки, а 13.5% багатоквартирні. У порівнянні з останнім кварталом 2016 року кількість введених в експлуатацію приватних будинків збільшилася, а кількість багатоквартирних зменшилася.

Найбільше житлових будинків введено в експлуатацію в Варненській області - 92 будівлі з 454 житла в них, Бургаській -- 86 з 393 і Пловдивській -- 85 будинків з 299 житла.

Найбільше введено в експлуатацію житла з двома (35.5%) і трьома кімнатами (33.1%), а найменше з п'ятьма і більше кімнатами -- 4.2%.

Цей рік буде схожий на 2017, коли попит на нерухомість у Болгарії значно виріс і обігнав пропозиції. Ринок нерухомості в країні залишиться динамічним, – заявила в ефірі Bloomberg TV Bulgaria виконавчий директор Bulgarian Properties Поліна Стойкова.

«На даний момент за допомогою нового будівництва пропозиція намагається наздогнати попит. Але все ще є одна велика група покупців, яка ще не задовольнила свої потреби щодо купівлі нерухомості або інвестування. Так що нас чекає цікавий і динамічний рік», – вважає Стойкова.

За її словами, ринок нерухомості Болгарії зараз розвивається в основному завдяки місцевому попиту, який в свою чергу зростає через економічний підйом, ріст доходів і доступне фінансування банками.

«На сьогодні майже немає іноземних інвесторів у нерухомість, тобто немає попиту, подібного 2006-2008 рокам, коли були самі лише спекулятивні очікування, самі вливання грошей у нерухомість Болгарії з боку іноземних громадян та інвесторів. На даний момент ціни рухаються плавно», – пояснила Поліна Стойкова.

Вона нагадала, що в 2006-2007 роках ціни на нерухомість у Софії росли в рамках 30-50%, що на її думку «шалено».

«На даний момент ціни на нерухомість ростуть приблизно на 10% в рік, за нашими даними – на 16%, але Національний інститут статистики, ймовірно, оголосить про 13-процентне зростання», – повідомила Стойкова.

Вона зазначила, що на сьогодні один квадратний метр у Софії в середньому коштує близько 1000 євро, що набагато нижче рівня 2008 року, коли ціни сягнули 1 260 євро за кв.м.

Кілька днів тому в соціальних мережах була поширена історія про групу молодих людей, що грабували квартири, які вони брали в короткострокову оренду. Як виявилося, в Болгарії немає ніяких нормативних документів, що захищають майно в апартаментах, які здаються в короткострокову оренду.

За словами голови Комісії з захисту споживачів Дімітира Маргарітова, в комісію не надходили скарги на подібні випадки крадіжок або пошкодження апартаментів, що здаються в короткострокову оренду.

«Цей вид спільного споживання не має нормативного регулювання ні в Болгарії, ні в ЄС. Існує ряд незаконних дій, але не все входить у законну рамку. Необхідно створити правила, в яких чітко і точно визначити, хто що пропонує », -- пояснив Маргарітов в ефірі Bulgaria ON AIR.

За його словами, потрібно захищати як права орендарів, так і орендодавців.

«Коли люди беруть в оренду апартаменти, вони дають свої дані. Особистість орендарів уточнюється, але з їхніми даними можуть вчинити злочин, ненормально, коли копії твоїх документів публікують у Фейсбуці», -- доповнив Маргарітов.

Він наголосив, що ніщо не заважає створити правила для спільного споживання.

«Коли хтось пропонує щось, а згодом стає зрозуміло, що пропозиція не відповідає дійсності, він повинен бути санкціонований. А якщо орендарі ламають і крадуть -- вони повинні бути покарані. Безумовно, власники нерухомості повинні бути захищені і від цього виду злочинних дій. Це рано чи пізно з'явиться в болгарському законодавстві», -- заявив Дімітир Маргарітов.

Через 24 години після вчорашнього землетрусу магнітудою 4.8 в 2 км на північний схід від Асеновграда сьогодні вночі в 3 км на південний захід від міста зареєстровано новий землетрус, – показують дані Європейського сейсмологічного центру.

Землетрус магнітудою 3.8 за шкалою Ріхтера зареєстровано о 1:15 год. за болгарським часом. Його епіцентр був у 148 км на південний схід від Софії, в 10 км на південний схід від Пловдива і в 3 км на південний захід від Асеновграда, глибиною 2 км.

Прокуратура Болгарії висунула звинувачення фінансисту Стояну Александрову, який з 1993 по 1994 рік був заступником міністра фінансів в уряді «Любена Берова», повідомляє прес-служба прокуратури.

Александров звинувачується в лихварстві -- веденні банківської діяльності без дозволу.

Перевірка Стояна Александрова розпочалася 8 вересня 2016 року і охопила період з 2002 по 2016 рік, коли він працював директором банку, але перевірка його велася як фізичної особи.

Прокуратура висунула звинувачення за двома угодами.

Перша -- за видачу 61 кредиту фізичним і юридичним особам на 541 тис. левів, 1.693 млн. доларів і 3.739 млн. євро.

Друга -- за видачу без відповідних дозволів 14 кредитів від фірм, в яких він був керуючим, на більше 1 млн. левів і майже 10 млн. євро.

За ці види злочину в болгарському законодавстві передбачається позбавлення волі від 5 до 10 років і штраф від 5 000 до 10 000 левів, за рішенням суду можлива і часткова або повна конфіскація майна.

Після пред'явлення обвинувачення Александров був випущений під заставу в розмірі 100 000 левів.

Нині Стоян Александров є радником Софійської муніципальної ради, що представляє «Рух 21».

Сьогодні вночі на території Болгарії зареєстровано землетрус магнітудою 4.8 за шкалою Ріхтера, свідчать дані Європейського сейсмологічного центру.

Епіцентр землетрусу, який стався в 1:41:59 г. болгарського часу, був за 148 км на південний схід від Софії, 17 км на південний схід від Пловдива і за 2 км на північний схід від Асеновграда, глибиною 10 км.

За даними Національного інституту по геофізиці, геодезії і географії при БАН землетрус був магнітудою 4.3 за шкалою Ріхтера поблизу міста Садово.

"Даних для занепокоєння немає, для Пловдивдської області нормальні подібні землетруси", -- пояснила Валентина Протопопова, чергова Національного інституту з геофізики, геодезії і географії при БАН.

В останні дні лютого в Болгарії очікується справжня зима, – повідомила в ефірі БТВ синоптик Національного інституту по метеорології і гідрології при БАН Анастасія Стойчева.

Через країну пройде середземноморський циклон, який принесе холодне повітря і сніг, – прогнозує вона.

Температура значно знизиться, мінімальна – до мінус 10 градусів.

Опади почнуться з південного заходу в неділю; 25 лютого розпочнеться похолодання і дощ поступово перейде в сніг, який продовжить іти й 26 лютого. Утвориться сніговий покрив, а найбільше снігу очікується в північно-західних районах, Предбалкані та Родопах.

Опади припиняться в останній день лютого.

Березень розпочнеться потеплінням, але 3 березня знову очікуються опади.

Наступної доби погода залишиться без змін. Буде хмарно з дощем, а в Північній Болгарії і горах – з дощем і снігом. Мінімальна температура коливатиметься між 0° і 5°, а максимальна – між 1° та 6°, в південно-західних районах – до 11°.

Атмосферний тиск буде нижчим від середнього за лютий і залишиться без змін.

У горах хмаритиметься, на багатьох місцях ітиме сніг. Дутиме помірний південно-східний вітер. Максимальна температура на висоті 1200 метрів буде близько 1°, а на 2000 – близько мінус 3°.

На узбережжі хмарно з дощем. Дутиме помірний північно-східний вітер. Максимальна температура буде близько 7°.

Наступної доби буде хмарно, місцями дощитиме. У Північній Болгарії і в горах вночі дощ перейде в сніг. Мінімальна температура коливатиметься між мінус 1 і 4 градусами, а максимальна – між 4 і 9 градусами.

Атмосферний тиск буде нижчим середніх показників за місяць і залишиться без суттєвих змін.

У горах хмарно, сніжитиме. Вітер південно-східний, помірний до сильного. Максимальна температура на висоті 1200 метрів буде біля 0 градусів, а на висоті 2000 метрів – до мінус 4 градусів.

На узбережжі хмарно з дощем. Вітер північно-східний, помірний. Максимальна температура до 7 градусів.

Наш співрозмовник - кондитер Оксана Клименко

Життя, як та мозаїка - різнопланове и барвисте. І тільки від самої людини залежить, яких кольорів у ньому буде більше: сірих та нудних, чи житєстверджуючих.

У кожного, хто переїхав жити з України в Болгарію, своя історія такого вибору. У чомусь історії схожі, але є й суттєві відмінності. Адже скільки людей - стільки й доль.

Ми зустрілися з Оксаною Клименко - чудовою дружиною і матір'ю, майстром-кондитером, яка радує багатьох смачними тортами, кексами, іншими витворами кондитерського мистецтва.

- Пані Оксано, Ви жили і працювали в славному місті Дніпрі. Здається, Вам нічого не бракувало: була робота в затишному офісі, будинок, сім'я. І ось Ви переїхали у Болгарію. Чому визрів такий план, і чому саме в Болгарію?

- Зіграли роль кілька факторів. Дніпро -- промислове місто, дуже забруднене, діти постійно хворіли на алергію, дуже хотілося відвезти їх жити до моря. Початок військових дій в Україні тільки підштовхнув нас до рішення, яке давно визріло. Болгарія, напевно тому, що я закохана в цю країну з дитинства. Коли мені було 11 років, перший раз побувала за кордоном із мамою на відпочинку. І це була саме Болгарія. Ще тоді вона полонила мене своєю чудовою природою, теплим і ласкавим морем, привітними і доброзичливими людьми, і ... морозивом зі смаком ківі, аромат та смак якого пам'ятаю досі, хоча минуло вже більше 30-ти років!!! Ох уже те морозиво! Мабуть, це й стало вирішальним фактором (сміється).

oksana3

- Розкажіть, як обирали місце проживання? Адже можна і розгубитися: кожне місто країни троянд унікальне і неповторне - й місцем розташування, і звичаями.

- Ми жителі великого міста, які звикли до постійного руху, великої кількості людей і до розвинутої міської інфраструктури. Вибір припав на Варну -- приморське місто з цілорічним активним життям, де прекрасно поєднуються життя в місті і одночасно - відпочинок на морському узбережжі. Обожнюю це місто і кожен день закохуюся в нього по-новому. Варна дуже затишна і спокійна, зі своєю давньою і дуже цікавою історією. А тільки те, що кожен день можна прийти до моря, почути плюскіт хвиль, побачити море і влітку, і взимку -- досі надихає і радує нас!

- Треба бути все-таки рішучою, в чомусь навіть авантюрною людиною, щоб так кардинально змінити не лише своє життя, а й звичний побут усіх членів родини. От, наприклад, ваші обидва сини мали йти вже не до української, а до болгарської школи. Інша мова, інша програма. Як вони змогли адаптуватися?

- Діти дуже спокійно поставилися до переїзду. Для них це було схоже на велику захоплюючу пригоду. Тут вони дуже швидко освоїлися. Звичайно, перший час нудьгували за своїми українськими друзями, але з часом друзі з'явилися і тут. Мову вивчили дуже швидко, зараз уже говорять без акценту. Але при цьому ми завжди з великим задоволенням їздимо в Україну, там живуть наші бабусі і дідусі, наші друзі. Як би гарно нам тут не було, але коріння наше в Україні, ми постійно на зв’язку зі своїми родичами. Ми не політики, але, повірте, дуже нам болить, якщо в нашій рідній країні якісь негаразди. А їх немало…

- У Варні одна з найпотужніших українських організацій у Болгарії. Чи берете участь у її діяльності?

- Ну а як же інакше? Ми всі українці. Завжди дуже раді бачитися і спілкуватися з нашими співвітчизниками, чути рідну мову. Коли проводяться якісь заходи і звучить гімн України, важко бути спокійним. Тут і гордість за могутність нашої держави, славних лицарів, що мечем боронили її від загарбників, а потім розбудовували.

Ми всі дуже вдячні очільникам, активістам-діаспорянам, які так багато роблять для єднання українців, що проживають у Болгарії. Вони і про відзначення наших національних свят дбають, і про патріотичне виховання української молоді. Ми ж повинні нащадкам своїм передати, що всі вони – діти гордого волелюбного козацького роду.

oksana2

- А чим займається Ваш чоловік Олексій?

- Чоловік за освітою юрист, у Болгарії він не зміг працювати за фахом, і тому відкрив свою фірму по прокату автомобілів.

- Тут, у Болгарії Ви, пані Оксано, зарекомендували себе як вправний кондитер. Ви справжня спокусниця, бо неможливо, не сковтнувши слини, дивитися на створені Вашими ніжними і вмілими руками торти, інші шедеври кондитерського мистецтва. Ви десь навчалися цій справі?

- Пекти і готувати я любила з дитинства. Перший свій торт з мастичною прикрасою у формі «Одиниці» я зробила на перше святкування річниці молодшого сина. Причина була банальною -- пізно звернулася до кондитерів і не змогла замовити торт: у майстринь все було розписано. Ось і вирішила -- а чому б не спробувати самій зробити красу? Це було трохи більше 8 років тому. Торт зустріли гучними оплесками, ніхто з гостей не вірив, що виготовила його сама. Надихнувшись таким успіхом, я продовжила робити оригінальні торти -- спочатку для своїх друзів, потім стали звертатися друзі друзів. Далі -- більше, я «невиліковно захворіла» на «тортоманію», почала купувати спеціалізований інвентар і обладнання. Потім наші друзі подарували мені сайт. Так і почалася моя «солодка» творчість. Мені хотілося творити, дивувати чимось незвичним, вишуканим. Звичайно, згодом було багато навчальних майстер-класів у знаменитих кондитерів та флористів. Вчуся досі - щороку з'являються нові тенденції та напрямки в кондитерській промисловості. Хочеться вміти все!

- Вважається, що торти, особливо із кремом, то серйозна загроза стрункій статурі, що це страшенно калорійна їжа. А чи не можна робити так, щоб смачно і .. не дуже калорійно?

- Головне - вміти імпровізувати з продуктами і смаками. Зараз існує безліч рецептів приготування низькокалорійних кондитерських виробів, дуже корисних для здоров'я. Мигдальне і кокосове борошно, сир, ягоди, різноманітні фрукти -- все це використовую при приготуванні солодких страв. Цукру, вершкового масла – поменше, побільше фантазії, навіть якоїсь доброї магії. Зараз дуже популярні і найбільш затребувані французькі мусові торти і десерти – дуже легкі, ніжні, з фруктовими або шоколадними нотками. Покриваються такі десерти дзеркальним глазуром або шоколадним велюром. Справжнє свято краси і смаку!

Кондитер – це певною мірою ще й архітектор, бо треба на якийсь ювілей чи родинне свято не просто спекти торт, а й оформити його чи то у формі книги, чи навіть якогось саду або палацу; і флорист – якщо замовник хоче бачити на торті цукрові, вафельні чи кремові квіти; і візажист, і модельєр, і стиліст. Так що бачите, скільки професій мала опанувати. Справа це ой яка нелегка, вимагає надзвичайного терпіння. Та задоволення від такої роботи, від вдячності замовника, зачарованого неповторною красою, то моя перемога, мій тріумф.

oksana1

- Чи багато у Вас замовників?

- Слава Богу, за 3 роки життя і роботи в Болгарії вже маю постійних замовників, котрі мені повністю довіряють, і постійно з‘являються нові поціновувачі смачних, натуральних і красивих тортів – всім завжди раді!

- Розуміємо, що у Вас свої секрети, які Ви не захочете оприлюднювати. І все ж дуже хотілося, щоб Ви поділилися рецептом якогось тортика – щоб і бюджетним був, і не складним у приготуванні.

– Кожна господиня в Україні варить борщ. Рецепт усім відомий, але в кожній хаті він різний за смаком. Так і тут. Я пропоную рецепт приготування дуже швидкого і легкого «Матусиного торту», а ви вже самі постарайтеся не просто використати вказані інградієнти, а вкласти душу і любов при приготуванні, робити все не з примусу, а з великим бажанням.
Отже, записуйте:

2 яєць
1 склянка ( 200-грамова) цукру
1 склянка кефіру (в Болгарії використовую кисело мляко)
1 склянка будь-якого варення
2 склянки борошна (брашно тип 500)
2 чайні ложечки соди
400 грамів сметани 20%
Цукрова пудра, горіхи


Збити яйця до пишності, добавити цукор, збивати ще хвилин 5, добавити 1 склянку борошна, перемішати, добавити кисело и варення – добре перемішати. Наприкінці добавити соду (не гасити) і 2-у склянку борошна. Збити до однорідності. Випікати в духовці, розігрітій до 170-180 градусів (залежить від духовки) до готовності. Готовий корж розрізати теплим на 3-4 коржі. Для крему з’єднати сметану з цукровою пудрою (за смаком, десь 4-5 ложок). Промазати коржі кремом. Можна добавити горіхи.

Приємного апетиту!

Про свої незабутні зимові канікули, Різдво у колі української діаспори у Болгарії і новий тур, який стартує у лютому, в ексклюзивному інтерв’ю розказав лідер гурту «ТІК».

«І хтось мені скаже: а ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ піднімай!
Я просто перезаряджаю набої.
А ти коли хочеш – зі мною співай!»

Сьогодні у нас в гостях справжній патріот України, соліст гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

- Пане Вікторе, які ваші враження від зимової Болгарії? Як відпочили?

- Відпочили чудово, хоча наша поїздка була досить спонтанною. Влітку з родиною ми щороку відпочиваємо у Болгарії, яку дуже полюбили за чудовий клімат, неабияку гостинність, якісний сервіс, смачну різноманітну кухню і при цьому всьому - дуже помірні ціни. Давно хотілося побачити зимову Болгарію, про гірськолижні курорти якої я чув чимало хороших відгуків. Але справ наприкінці року було стільки, що за організацію відпочинку взялися у останній момент. На різдвяний період вже багато готелів були заброньовані, але маємо гарних друзів з української діаспори у Болгарії, і саме вони буквально за 5 хвилин допомогли із бронюванням готелю. За вісім днів відпочинку ми з дружиною і дітьми отримали чимало чудових вражень! Головне – нарешті вся родина стала на лижі!

Віктор Бронюк

- Ви – вправний лижник?

- Я - початківець. Власне, це вдруге у житті став на лижі. Мій перший досвід, шість років тому у Буковелі, був не дуже вдалим: поки з’їхав з гірки, мене тричі на шаленій швидкості збивали інші лижники (посміхається). При тому всьому, що я нікому дорогу не перегороджував, а пробував акуратно спуститися… На щастя, цього разу все було більш позитивно. Найбільше, що вразило і порадувало – тверезі і культурні лижники. За весь час, що ми були у Болгарії, жодного разу не бачили людей, які напідпитку ставали на лижі. Так що ніхто не заважав насолоджуватися катанням і прекрасними навколишніми краєвидами. Ми відпочивали на гірськолижному курорті у мальовничому містечку Банско, що з усіх сторін оточене розлогими горами, які поєднують у собі і ліс, і скелі, і вершини з білими шапками. Спускалися з найвищої гори Балканських гір, яка знаходиться на рівні 2600 км над рівнем моря. Було дуже незвично, що внизу тепло + 15 градусів!, а у горах – сніг і хороші траси. Гірськолижні курорти Болгарії: Банско, Боровець, Пампорово - взагалі вважаються найтеплішими у Європі. Ми познайомилися з інструктором із Сербії, який до цього багато років працював у Швейцарії та Австрії, і він підтвердив, що іншого такого місця, де +15, а можна кататися – не знайти. Якщо в Альпах часто вітряно і морозно, то у Болгарії на гірськолижних курортах дуже помірний і м’який клімат. Це особливо важливо, коли їдеш відпочивати з дітьми. Мій син Данило, наприклад, вперше став на лижі і швидко став найкращим лижником у нашій родині: буквально два рази покатався на малих гірках, а потім без падінь скорив дорослі траси! А от дружині і дочці Єві найбільше запам’ятався релакс після гірськолижного катання. У нашому готелі був чудовий басейн і SPA-процедури. І все – знову ж за дуже помірні ціни. Коштів, які ми на родину витратили у Болгарії, на жаль, аж ніяк не вистачило б на аналогічний відпочинок в українських Карпатах. До речі, у Болгарії зустріли дуже багато українців. Чесно кажучи, навіть не очікували! Співвідношення ціна/якість стають визначальними і взимку у Болгарію приїжджають дуже багато українців з південних регіонів – Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей.

Віктор Бронюк

- У Болгарії українці також єднаються. Створено кілька потужних українських організацій. Чи доводилося бачитися з їхніми представниками? Які враження від цих зустрічей?

- З представниками української діаспори у Болгарії ми познайомилися ще минулого року, коли з моїм другом, найсильнішою людиною планети Василем Вірастюком були у справах на півдні Болгарії. Чесно кажучи, до цього я не знав, що у Болгарії така чисельна українська діаспора. І що особливо важливо - громада дуже активна! З початку війни на Сході України українці, що живуть у Софії, Варні та багатьох інших містах, активно допомагають нашим героям, постійно надаючи волонтерську допомогу. Вони і медикаменти передавали, і влітку постійно організовують відпочинок для діток, чиї батьки загинули у зоні АТО та є учасниками бойових дій. А торік в офісі українського центру в Болгарії я став свідком, як медикаменти для наших героїв приніс…росіянин – бізнесмен, який давно живе у Болгарії і підтримує Україну. Ось такі цікаві речі інколи щастить бачити і тоді вкотре усвідомлюєш, як важливо, коли українські громади об’єднуються і стають сильними! Цього ж року з представниками української діаспори у Болгарії «Балканська Січ» нам вдалося зустрітися якраз на Різдво. Хоч Болгарія – православна країна, але Різдво там святкують за григоріанським календарем – 25 грудня. Головний святковий персонаж – Дядо Коляда. Болгарський Дід Коляда такий же сивобородий дідусь з мішком подарунків як і Дід Мороз, от тільки розносить смаколики і презенти діткам до Нового року. І хоч його ми вже не застали, 7 січня у гарному колі за нашими українськими традиціями відзначили Різдво. Звісно, обговорювали з представниками української діаспори проведення концерту «ТІК» у Болгарії. Домовились: як тільки буде нагода, виступ відбудеться!

- Чи надихнула вас нова поїздка до країни троянд на створення нових пісень?

- Звичайно! У цьому і є суть відпочинку: набратись вражень, щоб з новими силами творити! Відпочинок – це, в першу чергу, переключення уваги, можливість «відключити» мозок від буденних справ. Як би не хотілося, але вдома це рідко вдається зробити. Все одно хтось дзвонить, постійно виникають поточні справи. А от коли їдеш за кордон, всі рідні та друзів знають, що певний час ти будеш без зв’язку, тоді спокійно лишаєш телефон у номері і можеш повноцінно насолоджуватися відпочинком. А вже коли відновив сили, отримав нові емоції і до справ, і до роботи з радістю повертаєшся.

- На початку року прийнято підбивати підсумки минулого і будувати плани на майбутній. Що вважаєте своїми найбільшими творчими здобутками у 2017 році?

- 2017-й рік для нашого гурту «ТІК» був дуже плідним і насиченим. Ми відзняли три нові кліпи: у січні - «АЛЬО-НА», у липні – «Емочка», у грудні – «Волошки». А головне – мали незабутні зустрічі з нашими шанувальниками! У лютому-березні з великим туром «EuroDвіжн» відвідали 23 міста України. І кожен концерт був незабутнім! Повним нових знайомств, теплих зустрічей, сюрпризів на сцені і поза нею. Після концерту в Умані у нашому гурті на одного татуся стало більше – у тромбоніста Сергія Шамрая народилась донечка. А під час концерту у Вінниці колискову «Тане вечір» вперше зі мною на сцені співала моя дочка Єва. Цей виступ був дуже особливим і хвилюючим для нас обох. Незабутніми були і наші концерти у містах Східної України: Херсоні, Харкові, Миколаєві, Дніпрі. Зокрема, у Харкові, зібравшись перед концертом, люди просто встали і всі-всі почали співати гімн України! Це була неймовірно красива і щира картина, яка вкотре довела, що хто б що не хотів, а Харків – наш, український! Фінальний концерт українського туру ми відіграли у Києві, де виступили з ансамблем пісні і танцю Збройних сил України. А потім тур «EuroDвіжн» мав своє продовження за кордоном: влітку «ТІК» був хедлайнером Канадсько-Українського національного фестивалю (Canada’s National Ukrainian Festival) у містечку Дофін у провінції Манітоба.

Віктор Бронюк

- Які маєте плани на 2018 рік?

- Нові пісні, кліпи, гастролі – планів і цікавих ідей на цей рік маємо багато! Колектив живе і творча робота вже кипить. Цього року будемо продовжувати радувати і приємно дивувати своїх прихильників. З найближчих подій – наш новий тур Україною. П’ять років тому, у 2013 році, у нас був дуже вдалий «Великий тур маленькими містами». Зараз вирішили повторити успіх і збираємося з концертами відвідати невеликі міста. Адже зазвичай артисти виступають у обласних центрах, а трохи менші міста оминають. Це «неписане правило» і будемо ламати, адже гарна пісня має звучати всюди! Зараз саме допрацьовуємо графік туру, який плануємо розпочати наприкінці лютого. Також традиційно маємо багато запрошень виступів за кордоном. Тому після українських концертів будемо продовжувати розширювати географію гастролей. Дасть Бог, цього року і в Болгарії виступимо!

- Назва вашого гурту «ТІК» нам дуже імпонує, адже розшифровується, як «Тверезість і Культура». Нашому суспільству так бракує цих якостей: тверезого способу життя, культури спілкування. Навіть з екранів телевізорів (а ми тут дивимося передачі наших телеканалів) часто звучать брутальні речі, часто мовлення ведеться російською мовою. Чи продовжуватиме «ТІК» силою і владою пісенних творів і надалі нести культуру в маси?

- Ми – не з тих, хто стане кривити душею. Все, що робимо, йде від чистого серця. І воно у нас – на 100 % українське. Я змалечку розмовляв виключно українською мовою і не знаю, що таке має статися, щоб заспівав російською. При цьому, нас інколи звинувачують у використанні суржика. Але ж ми працюємо у жанрі стьобу і сатири, то й лексика у нас має бути народною, тією, якою спілкується більшість людей. До речі, до нас таку «ганебну» штуку робили і Микола Гоголь, і Михайло Коцюбинський. Приміром, останній, аби написати свої кращі твори, їхав у села і вивчав місцеві діалекти. А мені особливо приємно, що книжки Сосюри та Загребельного неодноразово потрапляли до рук слухачів саме після наших концертів. Якось мені написала дівчинка, яка назвалася внучатою племінницею Сосюри. Дякувала, що популяризуємо творчість її діда. Коли своїми патріотичними піснями ми даруємо людям можливість над чимсь задуматися, це чудово. А якщо наші веселі пісні комусь просто піднімуть настрій – це теж успіх! З гумором ми не розлучаємось, тому що певні речі та ситуації люди не готові сприймати буквально, коли про гострі проблеми кажеш їм у очі. А от через якісь смішні образи чи цікавих персонажів, шляхом висміювання, починаєш їм вказувати на суспільну чи соціальну проблематику, і вже легше ці серйозні питання сприймаються. Тому наше головне завдання – своєю музикою дарувати людям щиру, справжню емоцію. Якщо це лірика, вона має торкатися тонких струн душі, якщо щось смішне – змусити людину посміхатися, що теж багато чого варте. У момент, коли людина посміхається, вона не здатна зробити щось погане, дурне чи непристойне. Тому наше завдання - робити світ добрішим.

Віктор Бронюк

- Розкажіть трохи про свою дружину Тетяну. І дайте рецепт: як зберегти кохання у родині?

- Насамперед, у парі обов'язково повинні бути взаємоповага, взаєморозуміння й насолода кожним моментом. Ну і без романтики, природно, не обійтися (посміхається). Інша справа, що з роками її розуміння трансформується. Для молодих закоханих романтика в одному, для пари, яка вже прожила роки разом – в іншому. Спочатку, коли діти маленькі, нікуди не можеш вирватися, а коли з'являється можливість побути удвох, просто прогулятися вечірнім містом – це вже романтика. Ми із дружиною максимально багато часу проводимо з дітьми, але й удвох намагаємося кудись вириватися. Для пари це дуже важливо. Наша сімейна традиція - бути разом тоді, коли з'являється можливість! Якщо в мене є вільна хвилинка, я проведу її, у першу чергу, з дружиною й дітьми, а не буду займатися іншими особистими питаннями. Ми любимо всі разом поганяти м’яча, пограти у бадмінтон, з’їздити у ліс, подивитися цікаві фільми, розгадувати головоломки чи майструвати. Цього року у нашої родини - ювілей. 12 липня, у День Петра й Павла, будемо святкувати 10-ту річницю весілля. Щасливий, що за цей час ми з дружиною не просто не втратили, а закріпили ті почуття, які нас поєднали. Нам так само легко, комфортно й цікаво разом, як і у перший день нашого знайомства. Я вдячний своїй Танюші, що вона завжди з розумінням ставиться до всіх «нюансів» моєї роботи: що можу і на свята працювати, і раптово кудись поїхати, бо у графіку з’явився новий концерт. Я постійно у роз’їздах і на гастролях з гуртом «ТІК», тому вихованням дітей більшою мірою займається дружина. Моя Таня - справжня упорядниця нашого будинку, берегиня нашого сімейного вогнища. Той затишок, який маємо вдома - це, в першу чергу, її заслуга. Часто цінні поради вона дає мені і у творчості. До думки дружини я завжди прислухаюся. Вроджена жіноча інтуїція у неї підкріплена і гарним смаком, і досвідом, адже свого часу Таня теж була причетна до світу шоу-бізнесу - займалася організацією концертів.

- З 2008 року ви є головою благодійного фонду «Подільська громада», який визнаний найкращим благодійним фондом України. Чи існує цей фонд і донині?

- Звісно! «Подільська громада» плідно працює і наш фонд успішно реалізовує найрізноманітніші проекти. Зараз у фонді я є головою погоджувальної ради. Наше гасло незмінне: «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Фонд ми створювали спільно з владою та ініціативними мешканцями Вінниці, хотіли, аби наша організація не стала ще однією калькою на вже існуючі, коли вся діяльність обмежується освоєнням якихось ресурсів чи ходінням зі скриньками по вулиці і збиранням коштів з населення. Зміст нашого фонду глибший і цікавіший: ми вирішили стати надійним містком між активними учасниками громади, владою і бізнесом. За десять років здійснили багато цікавих проектів, починаючи від відкриття школи-адаптації для дітей-інвалідів, облаштування спортивних майданчиків, створення комп’ютерних класів у сільських школах, і закінчуючи відкриттям пам’ятника Тараса Шевченка на Музейній площі у Вінниці, підтримкою українських фестивалів та проведенням екологічних проектів. Коли після анексії Криму в Україну прийшла війна, звісно, Фонд не зміг залишитися осторонь. Спочатку допомагали людям із переселенням, потім шукали одяг та амуніцію для солдат, що йшли воювати. І чим більше загострювалися бойові дії на фронті, тим більше невирішених питань поставало, тож ми почали займатися буквально всім: що просять хлопці, те й намагаємося якомога скоріше дістати й доставити. Я завжди тільки «за» те, щоб приєднатися до гарних, якісних соціальних проектів. Зараз особливо хочеться підтримати обдаровану молодь, тому на базі «Подільської громади» ми також створили Корпоративний Фонд «ТІК». До нас люди часто звертаються за персональною допомогою, а оскільки ми вже повернули у бік Європи, хочеться, щоб все робилось цивілізовано. Щоб ми вже переходили від спонтанної благочинності до цивілізованої філантропії – робили нормально організовані проекти, де все прозоро і якісно. Щороку у наш Корпоративний Фонд гурт «ТІК» акумулює певну суму грошей і ми проводимо різні конкурси й мікрогранти для творчої молоді.

- Найвища нагорода для Вас, звичайно, визнання творчості, переповнені зали на концертах. Але у Вас є і офіційні нагороди: Ви - почесний громадянин Вінниці, маєте церковну медаль «За жертовність і любов до України». Що це за медаль?

- Це медаль, якою Українська православна церква Київського патріархату відзначала тих людей, які з початку війни на Сході України допомагали бійцям, армії та внутрішнім переселенцям. На той момент, коли проходило нагородження, мене у Вінниці не було, тож потім керівництво єпархії запросило мене і митрополит Михаїл особисто вручив цю почесну нагороду. Гарні зв’язки підтримуємо досі. Більше того - у мене з університетських друзів є багато тих, хто служать у церкві та стали військовими капеланами і тепер безпосередньо на фронті допомагають нашим хлопцям. Як на мене, не бути осторонь суспільних проблем - це обов’язок кожного громадянина та християнина. Якщо сьогодні є можливість комусь допомогти, це потрібно робити. Зі світлими помислами і щирою душею!

- Наша щира вдячність Вам, нових творчих здобутків на благо рідної неньки-України!

 

Вже стукають у двері улюблені з дитинства Новорічні свята. Особливо значиме і хвилююче – Різдво Христове. У рідній Україні від хати до хати чутиметься «Христос народився! Славімо його!» Особливо приємно, що від цьогоріч відзначатимемо його в один і той же день з усім світом – 25 грудня.

Передноворіччя – це і певною мірою підведення підсумків року, що відходить в історію. Ми зустрілися з чарівною очільницею Спілки болгарських організацій Болгарії (СУОБ) «Мати Україна» та софійської болгаро-української фундації «Мати-Україна» Оленою КОЦЕВОЮ і попросили її відповісти на кілька запитань.

- Пані Олено, українці в Болгарії, напевно, також у ці дні будуть збиратися разом. Адже Різдво – це одне з улюблених свят, коли всі в очікуванні дива, готують обрядові страви, виглядають колядників. І куди б не закинули нас вітри долі, маємо зберігати свої традиції і звичаї. Вже, мабуть, у багатьох організаціях українців напрацьовані якісь добрі справи у цьому напрямку. Розкажіть про них.

- Справді, ми вперше відзначатимемо це свято разом із країнами Європи та світу. І оскільки це передовсім справжнє родинне свято -- усі збиратимуться в колі своїх сімей, коли за одним столом будуть представники різних поколінь. Звичайно, що в залежності від того, чи це сім’я зі змішаним шлюбом , чи чисто українська і страви на столі будуть різні. Але такі, як узвар та кутя, думаю, будуть у кожному домі наших діаспорян. Як сказав колись великий Кобзар, українці, які мають змішаний шлюб і давно живуть в Болгарії , і чужого навчились, і свого не цураються! Як, наприклад, і я сама. В мене теж зберуться діти зі своїми коханими, онучка Оленка , а на столі будуть українські та болгарські страви. Я певна, що саме так виглядатиме святковий стіл у багатьох куточках Болгарії . Якщо ж говорити про традиції у святкуванні Різдва серед українців Болгарії, то раніше саме на 7 січня не лише в Софії, але й в Добруджі, Пловдіві та інших містах діаспоряни влаштовували святкування Різдва за українським календарем та традиціями. В Софії за браком приміщення ми проводили Різдво в посольстві України разом з дипломатами. Кожний приносив щось до спільного столу. Готувались виставки картин або фотографій; були презентації про зроблене протягом року; грали у вертеп або робили виставу на різдвяну тему за участю дорослих і дітей, залучали до цього і студентів-україністів із Софійського університету; запрошували дитячий болгарський хор «Бодра смяна», який виконував болгарські та українські пісні, колядували. З 2014 року, коли в Україні розпочалась війна – ми збирали пожертви для військових і під час Різдвяних свят. Брали участь у благодійних ярмарках. Продавали книжки, діти в недільній школі в Софії малювали листівки для фронту, які ми потім відправляли разом з гуманітарною допомогою українським воякам. Знаю, що в інших містах Болгарії українці долучались до спільних акцій та проводили свої незалежні заходи. Як бачите, є про що згадати і поділитись.

- Тут, у Болгарії, українці демонструють, що ми є сильною, волелюбною і шляхетною нацією. Чи не могли б Ви розповісти про те, як знайшли себе тут наші підприємці, представники творчої інтелігенції, які здобули повагу болгар.

- Так, серед нас є багато талановитих людей. Згадаю про деяких з них і сподіваюсь, що решта не образяться на мене з огляду на обмежений розмір цього матеріалу.

У Софії мешкає відома в Болгарії художниця-ілюстратор книжок Лариса Нінова. Вона має дуже цікаві картини, які зараз виставляє і продає не лише в Болгарії, але й в різних країнах Європи та США. Ми неодноразово влаштовували виставки її робіт. Вона малює також і на шовку та шкірі. Останнє її захоплення -- малювання на транспортних засобах – автомобілях та мотоциклах!

Богдан Стойко – прекрасний майстер з міді. Не одна з церков Болгарії може похвастатись його витворами – чи то люстрою, чи то підсвічниками, чи то іншими обрядовими виробами. Вже декілька років як пан Богдан захоплюється художньою фотографією. Бере участь у різних конкурсах і отримує визнання і нагороди.

Василь Жуківський- людина, яку знають більшість українців і багато хто з болгар. Талановитий журналіст, прекрасний перекладач. Хто з вас не читав його палкі пости на різні теми у соціальній мережі Фейсбук або на сторінці його сайту «Украински вести». Думаю, що ви погодитесь зі мною, що пан Василь справжній воїн на інформаційному полі бою!

Віталій Канівець - підприємець з м. Лясковець Велико-Тирновської області, майстер консервних ліній, якого завдяки високому професіоналізму не лише високо цінують у Болгарії, а й запрошують до різних країн Європи.

З українців, які не так давно прибули до Болгарії , але вже стали на міцні «бізнес-ноги» тут, згадаю наших козаків Петра Григорова та Євгена Бевза, які створюють прекрасні меблі. Як бачите, маємо «своїх людей» і в цій сфері - звертайтесь, якщо плануєте переобладнання свого дому!

Та й автори цього сайту – подружжя Москальових – не останні у сфері рекламного бізнесу .

Або українське подружжя Уварових з м. Поморіє -- не лише готують чудову каву, тістечка, морозиво, а й активні волонтери -- не одна група дітей загиблих військових, які приїжджали на оздоровлення до Болгарії, ласували зробленими їхніми руками смаколиками.

Та хіба лише вони!? Українці – то працьвитий і талановитий народ, і ніде вони не будуть сидіти склавши руки!

Хочу сказати, що я пишаюсь тим, що знаю особисто наших талановитих українців , які працюють і творять на благо Болгарії, залишаючись щирими українцями.....

- Навіть за святковими столами ми не можемо забувати, що на нашій батьківщині гримить війна, виснажуючи країну, забираючи життя. Знаємо, що представники українських організацій у Болгарії не стоять осторонь, підтримують патріотів, їхні родини. Зупиніться на цій гілці діяльності, назвіть особливо активних.

- У вересні 2014 року ми відкрили дарувальний рахунок і створили власний волонтерський рух для збирання коштів та відправки гуманітарної допомоги на підтримку українських вояків та дітей у зоні війни. Що ми надсилали? Це, насамперед, маскувальні халати типу «кікімора» німецького виробництва, термобілизна, звичайна білизна, продукти харчування, медикаменти, гігієнічні засоби першої необхідності тощо. Через волонтерів Києва наші посилки потрапляли на фронт. У 2016 р. ми отримали дарування від виробника косметичних виробів і почесного консула України в м.Пловдів Дімітра Георгієва – шампунь одноразового використання, 100 тисяч шт. (це приблизно 2 тонни), з яких більше половини вже потрапили на фронт та у військові шпиталі в Україні. Ще маємо отримати та відправити понад 40 тисяч, але наразі є проблеми з транспортом.

За 4 місяці 2014 р. з Софії ми відправили на фронт 12 вантажів, у 2015 – 33 вантажі, у 2016 – 15, у 2017 – лише 3. Окрім того, гуманітарну допомогу відправляють також українці з інших міст Болгарії -- Добріч, Бургас, Лясковец, Пловдів, Хісаря.

Наша діаспора також долучилася до програми, яку започаткували і успішно проводять Посольство України в Болгарії та Почесні консули України в містах Пловдів, Русе, Бургас. Фінансують цю програму саме почесні консули, без участі болгарської держави. Програма працює уже 2 роки і за цей час реабілітацію у військовому санаторії м.Хісаря вже пройшли 56 військових, які дістали поранення в боях у Донецькій та Луганській областях. Результати цієї програми високо оцінили українські лікарі.

У рамках цієї програми діаспора взяла на себе зустрічі та проводи груп військових, відвідування їх в м.Хісаря (115 км від Софії), дозвілля, екскурсії, додаткове харчування, Інтернет, сувеніри та подарунки.

У 2016 р. за волонтерську роботу в Болгарії 11 осіб (українці та болгари) були нагороджені медалями Його Святості Патріарха УПЦ Філарета «За жертовність і любов до України».

- Ми, українці, всюди, в тому числі і в Болгарії, відчуваємо підтримку і любов Отця нашого Небесного. Більшість мають духовну потребу відвідати храм, помолитися. Як ставляться болгарські церковні громади до українських віруючих?

- Кожен з нас відвідує якусь церкву, де він відчуває себе найбільш затишно і жодна болгарська церква не ставиться до нас якось інакше, аніж до інших мирян. Принаймні мені не відомо, щоб існували якісь скарги з боку українців. Більше того, в болгарських церквах українці організовують відправи з різних нагод, як то, наприклад, щороку в кінці листопада відправляється панахида вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років. І якщо говорити про Софію -- то ця служба вже багато років традиційно проводиться в одному з центральних храмів болгарської столиці -- Свята Неделя. Ще один приклад вірчої толерантності до українців: у 2014 році у Вірменському храмі в Софії ми відбули панахиду в честь перших загиблих на Майдані -- Сергія Нігосяна, українського вірмена, білоруса Михайла Жизневського та українця Юрія Вербицького. Коли я замовляла службу у вірменській церкві , управа була дуже здивована, що українці замовлять панахиду в честь вірмена, бо коли вони почули про цю першу смерть, вони саме на той день планували поминальну службу в честь українського вірмена Сергія Нігояна. Врешті служба була проведена в честь усіх загиблих героїв на Майдані в Києві.

- Дуже цікавить питання про діяльність українських недільних шкіл.

- У Софії недільна школа працює з 2002 року при софійській фундації «Мати Україна» завдяки ентузіазму пані Антоніни Якимової - організатора школи, викладача та директора. Працює вона завдяки її енергії та професіоналізму. Школа безкоштовна для батьків. Безкоштовна вона і для викладача, оскільки ані софійська фундація, ані СУОБ не мають коштів для оплати праці викладача. Не передбачається фінансування і за програмою українського уряду «Допомога закордонному українству» . Але усі технічні засоби, підручники, українську символіку для дітей ми змогли придбати саме завдяки цій державній програмі. Кошти хоча й незначні, але найголовніше ми змогли придбати. Подібне волонтерство з боку викладача та батьків народило нові цікаві заходи: пані Антоніна залучає до співпраці батьків дітей відповідно до їх здібностей та талантів -- хтось вміє співати, хтось гарно малює, робить витинанки, хтось пише вірші. Проводяться тематичні уроки: діти приготували малюнки для українських воїнів на Паску , Різдво та національні свята, які ми потім разом із гуманітарною допомогою відправляли на фронт; влаштовували концерти або читання віршів біля пам’ятника Тарасу Шевченку та у Владаї біля дошки, присвяченій Лесі Українці, де поетеса відпочивала у 1894-1895 роках.

- А тепер чекаємо, пані Олено, на Ваше привітання.

- Дорогі українці! Щиро вітаю вас з Різдвом та новим 2018 роком! Бажаю усім здоров’я, миру, щастя, добробуту, здійснення мрій та творчих планів. Нехай новий рік принесе мир в Україну! Щоб наші воїни повернулись додому живими і здоровими. Щоб загоїлись від ран їхні тіла і душі. Щоб Україна стала квітучою, сильною і багатою державою!

Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам серце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!
Христос ся рождає! Славімо його!

Advertisement
  • У Болгарії знайдено унікальний артефакт – нефритовий амулет
    Pay To Do Homework Pay To Do Homework 15.02.2018 04:43
    who writes essays cheap essays essays critical essays: essays.store (http://essays.store)

    Детальніше...

     
  • Джерело доброти – з ним зіткнувся болгарин Красимір Костадинов
    Maggie Nikolaeva Maggie Nikolaeva 13.02.2018 18:41
    Дуже рада, шо ця iсторiя мае щасливий край! Це все тому,шо в цiй групi само тi, хто вважае, шо Крим це ...

    Детальніше...

     
  • Життя має бути барвистим і ... солодким
    Дмитро Дмитро 27.01.2018 17:21
    Молодці! Тут, у Варні, дійсно не вистачає смачних тортів :)

    Детальніше...

     
  • Розпочався продаж квитків на літак Софія-Одеса
    Павло Павло 14.01.2018 21:27
    Надо на море рейсы постоянка!

    Детальніше...

     
  • Розпочався продаж квитків на літак Софія-Одеса
    Яна Яна 13.01.2018 13:15
    На сайте нет билетов, как и самого рейса.

    Детальніше...

Sofia Bulgaria Cloudy, 7 °C
Current Conditions
Sunrise: 7:11 am   |   Sunset: 6:10 pm
73%     22.5 km/h     31.392 bar
Forecast
Пт. Low: 2 °C High: 8 °C
Сб. Low: 2 °C High: 7 °C
Нд. Low: -1 °C High: 4 °C
Пн. Low: -5 °C High: 0 °C
Вт. Low: -6 °C High: 0 °C
Ср. Low: -6 °C High: -1 °C
Чт. Low: -11 °C High: 1 °C
Пт. Low: -3 °C High: 5 °C
Сб. Low: 2 °C High: 8 °C
Нд. Low: 2 °C High: 8 °C

Grid List

Сім медалей виграла збірна Болгарії на московському етапі Гран-прі з художньої гімнастики.

Болгарські гімнастки Симона Дянкова, Єлена Бінева, Мадлена Радуканова, Теодора Александрова і Лаура Траатс завоювали срібну медаль у багатоборстві, поступившись лише росіянкам.

Також болгарки виграли золоту медаль з п'ятьма обручами і срібну з трьома м’ячами та двома скакалками.

Еріка Зафирова виграла бронзову медаль у багатоборстві, а Боряна Калейн – золоту медаль у змаганнях з м'ячем, срібну з обручем і бронзову зі стрічкою.

Музичний театр у Софії відзначив 10 і 11 лютого 100-ту річницю створення першого професійного спектаклю оперети в країні. Рівно 100 років тому – 10 лютого 1918 року – колишній соліст Шуменського опереткового товариства Ангел Сладкаров зібрав у Софії першу професійну трупу оперети, щоб представити твір Рудольфа Деллінгера «Маркіз Бонеллі». Оригінальна назва оперети – «Шансонетка» – означає «невелика пісенька з веселим, задерикуватим змістом, яку виконували в кафешантанах» або ж сама актриса, виконуюча її. Але щоб не розбурхувати патріархальну мораль тодішньої столичної громадськості, Сладкаров завбачливо змінив назву вистави. Напередодні прем'єри в якості режисера був запрошений Петр Константинов Стойчев. Усі десять вистав спектаклю, зіграні в салоні колишнього кінотеатру «Одеон», пройшли з аншлагом.

Ангел Сладкаров, який пізніше брав активну участь у спектаклях столичного «Вільного театру», залишився в історії і як діяч культури, який посприяв налагодженню важливих культурних взаємин між Болгарією та Німеччиною після Першої світової війни. Він привіз безліч аудіоматеріалів з Європи і організував записи багатьох грамплатівок тих часів. Спадкоємцем саме його справи в області звукозапису після 1944 року (коли відбулася зміна влади і почався соціалістичний режим – прим. ред.) став «Балкантон». Сладкаров також відкрив для сцени деяких із найяскравіших зірок болгарської оперети, серед них і Мімі Балканську. Він кілька разів створював приватні опереткові трупи, які, на жаль, зазнали банкрутства.

Іншими цікавими фактами про Ангела Сладкарова поділився його син Ангел Сладкаров-молодший. «Він був неймовірно чарівною людиною. Художник, який намалював його портрет, відновив честь і пам'ять мого батька, оскільки побачити його портрет можна було лише тільки у «Фрідріхштадтпаласт» у Берліні, тоді як у Болгарії такого досі не було. Але завдяки зусиллям нового директора театру оперети меморіальна плита і портрет уже готові. А сам автор портрета Павел Митков поділився: «Я робив портрет навіть Васила Левського, але ця людина виявилася дуже важкою для малювання. Адже у нього неймовірно сильна харизма!».

Меморіальна плита і портрет Ангела Сладкарова в будівлі нинішнього Музичного театру в Софії були офіційно відкриті в неділю – 11 лютого. Під час церемонії син представив нове доповнене видання мемуарів Ангела Сладкарова. Вшанування продовжилося святковим концертом, на якому було показано незабутній витвір Штрауса «Циганський барон» – оперету, в якій у головній ролі з величезним успіхом свого часу виступав Ангел Сладкаров.

Попереднього вечора пройшов і урочистий концерт з приводу 100-ї річниці професійної оперети в Болгарії. До його програми увійшли фрагменти також «Циганського барона», «Веселої вдови» Легара і «Сільви» Кальмана. Прозвучали й частини мюзиклів "Кішки" Ендрю Ллойда Уеббера, «Цілуй мене, Кет» Кола Портера і «Болгари старого часу» Асена Карастоянова.

Про ювілей оперети розповідає і Маріяна Арсенова – директор Музичного театру в Софії: «Десяте лютого – дата, коли Ангел Сладкаров представив прем'єру «Маркіза Бонеллі», –вважається днем народження болгарської оперети. З тих пір, до створення Музичного театру в його нинішньому вигляді, було ще дев'ять приватних труп оперети. В ті часи бувало навіть таке, що в один і той же вечір різні трупи представляли одну й ту ж оперету, причому при одночасному аншлагу».

Ось як у рамках двох послідовних днів болгарські артисти і шанувальники мистецтва оперети згадали про коріння цього жанру в нашій країні і відзначили соту річницю цього, за словами Маріяни Арсенової, «найпозитивнішого музично-сценічного мистецтва».

Існують численні розповіді про події, які відбувалися і продовжують відбуватися ось уже понад 8 тисяч років у болгарській столиці Софії. Місто, споруджене над тисячолітніми пластами історії, несе в собі дух культурного центру ще з часів Римської імперії. Тут тоді знаходилася Ульпія Сердика, названа ім'ям імператора Марка Ульпія Траяна, саме якому вона зобов'язана своїм автономним управлінням. Про ті часи і нині нагадує ряд артефактів. Це ротонда Святого Георгія, Західна брама і Ларго, також ще безліч цінних експонатів, багато з яких так і залишилися похованими під емблематичними для епохи соціалізму будівлями влади. Наша сьогоднішня розповідь присвячена серії коротких відео «5 хвилин Софії» -- проект популярного актора Камена Воденічарова, який ставить перед собою амбітну мету нагадати про колишню велич міста.

«Ідея серії коротких відео «5 хвилин Софії» виникла через неможливість реалізувати більш масштабний проект зі створення трьох повнометражних епізодів, присвячених історії Софії. Нам хотілося підготувати документальний фільм, що розповідає про всі історичні періоди стародавнього міста. Ну, а коли ми стали «розчленовувати» велику історію на безліч дрібних частин, саме тоді і виникла ідея про серію «5 хвилин Софії». На основі початкового сценарію для великого фільму, ми відокремили різні епохи розвитку самого міста і відповідні їм історичні пам'ятники» .

Що стосується підготовки і зняття окремих фільмів, актор поділився, що він і його команда тісно співпрацюють із Музеєм історії Софії і Болгарською національною фільмотекою. Саме багатий фільмотечний архів дозволяє їм підібрати архівні кадри, пов'язані з важливими темами, які надають достовірність кінооповіданням.

З початку роботи над проектом у 2012 році до цього часу підготовлені 52 епізоди, причому дуже важко виділити серед них такі, які заслуговуть на більшу увагу. Справа в тому, що кожен з цих епізодів схожий на елемент пазла, які глядачі повинні зібрати. Тільки так можна знайти максимально об'єктивний погляд на історію, до чого політики і громадськість постійно закликають вже майже 30 років.

Проте варто приділити більш пильну увагу двом епізодам, які визначають кінець двох систем управління країною. Перший з них, це історія фельдмаршальського жезла царя Бориса ІІІ, що визначає кінець Третього болгарського царства, а інший оповідає про знищення ракет СС23, що було однією з умов приєднання Болгарії до НАТО. Але спочатку вирушимо назад, у 1943 рік, коли 3 жовтня Болгарія відзначала 25-річний ювілей сходження на трон царя Бориса ІІІ. З цього приводу болгарський генералітет вибрав і замовив відповідний подарунок -- вже згаданий нами жезл. Ось яка історія цього подарунка, представлена в одному з епізодів серіалу «5 хвилин Софії».

«Жезл виготовила німецька фірма Gerb Godet& Co, але всі дорогоцінні матеріали для нього надала болгарська держава. Підготовка проекту і виготовлення жезла, який був пов'язаний з геральдикою Другого і Третього болгарського царства, були покладені на доктора Нойбекера. Ну а через кілька місяців, після кончини Його Величності восени 1943 року, жезл був покладений в сховище БНБ, де знаходиться і понині. Справа в тому, що коли жезл був привезений в Софію, його вже не було кому дарувати, і військові вирішили зберігати його в банківському сховищі. Після вересневого перевороту в 1944 році нова комуністична влада, дізнавшись про існування цього цінного предмета, вирішила заховати його назавжди».

З приходом нової влади і проголошенням Болгарії Народною Республікою, почався комуністичний період у нашій історії, з яким пов'язаний інший цікавий епізод, про який зайшла мова. Ставши частиною Варшавського договору, країна приступила до переозброєння. Одним із нових видів зброї для Болгарської армії став і ракетний комплекс СС23. На території Болгарії було встановлено 12 таких комплексів, які погрожували Туреччині, Греції і навіть Італії. Саме знищення цих комплексів у 2002 році і відкрило перед нашою країною двері в Північноатлантичний пакт, членом якого Болгарія стала через два роки.

Наявні позитивні чинники, які сприяли підвищенню добробуту болгар за останні чотири місяці минулого року. Це стійке зростання економіки приблизно на 3,6%, підвищення зайнятості, скорочення безробіття, підвищення купівельної спроможності домогосподарств. Зростанням відзначилось і внутрішнє споживання, яке є одним з основних двигунів економіки країни. До цього висновку прийшли експерти Інституту профспілкових і соціальних досліджень при профспілці КНСБ на базі дослідження, присвяченого споживчим цінам і змісту життя в Болгарії останніми місяцями.

«Наявне об'єктивне поліпшення картини середніх доходів по країні, щодо змісту життя за останні 7-8 років. Тепер підвищення доходів трудящих випереджає зростання ціни на зміст життя в країні», – зазначає Пламен Дімітров, президент КНСБ. «Тим не менше, близько 45% болгарських домогосподарств отримують доходи, розмір яких перебуває між порогом бідності і межею витрат на утримання життя. Чисельність людей, що складають цю групу, за рік скоротилася на 250 тисяч осіб. І це позитивний знак, оскільки загальний дохід зростає, тим самим підштовхуючи частину домогосподарств угору по дохідній шкалі, – коментує Пламен Дімітров. – 27% домогосподарств, або близько 2 млн чоловік, проживає за межею бідності, яка на даний момент становить 314 лв / 161 євро / на члена домогосподарства в місяць. У порівнянні з минулим роком близько 80 тисяч людей залишили цю категорію завдяки підвищенню своїх доходів. Але найпомітніше зростання показали домогосподарства, що мають дохід, вищий від середнього змісту життя. За рік число людей з високими доходами збільшилася на 300 тисяч чоловік. Це говорить про деяке поліпшення ситуації навколо доходів болгар, яке дозволяє їм жити нормально за нашими стандартами. Проте 72% населення країни отримує менше коштів, ніж необхідно для нормального рівня життя в Болгарії. До того ж у ціні на рівень життя в Софії і по країні наявна розбіжність, причому чимала – близько 30%. Якщо жителям столиці для цього необхідно близько 750 лв /383 євро/ на члена домогосподарства, то по країні достатньо 570 лв /291 євро/. В результаті виявляється, що середня зарплата по Софії – 1150 лв /588 євро/ за третій квартал минулого року – приблизно на 20% нижча від необхідного для нормального рівня життя».

Дані дослідження КНСБ за четвертий квартал 2017 року показують, що на задоволення витрат сім'ї з чотирьох осіб на харчування, комунальні витрати, охорону здоров'я, освіту, транспорт і відпочинок необхідні понад 2200 лв /1125 євро/ в місяць. На утримання ж однієї необхідно трохи більше 580 лв /296 євро/, що викликане подорожчанням продуктів харчування і поетапним збільшенням цін на електрику, воду і пальне. А зростання цін, зі свого боку, прискорює наближення болгарських цін до середніх показників по ЄС. Так, наприклад, ціни на продукти харчування досягли 70% середнього рівня в інших країнах Європи, на електроенергію, газ та пальне – 53%, а на транспорт – 65% середніх цін по ЄС. З іншого боку, доходи і робочі зарплати в Болгарії, як і раніше, найнижчі в співтоваристві, – нагадують експерти КНСБ. Порівняно з Німеччиною середній місячний заробіток у Болгарії від 4 до 6 разів нижче. Подібне співвідношення і з Францією та Нідерландами. Інститут профспілкових і соціальних досліджень цитує доповідь Євростату, згідно з яким, продуктивність однієї особи становить майже 50% середньої європейської продуктивності праці. Але навіть для такої продуктивності праці він оплачується вдвічі нижче.

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.