26
Чт., квіт.

Grid List

Ми дуже цінуємо конструктивну позицію Болгарії щодо Закону «Про освіту» та раді, що нарешті вдалося підписати Декларацію про гарантування прав осіб, які належать до національної меншини Болгарії, вивчати рідну мову та навчатися нею. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підписання відповідної Декларації з Міністром освіти і науки Болгарії Красіміром Валчевим сьогодні, 26 квітня 2018 року, в місті Софії.и дуже цінуємо конструктивну позицію Болгарії щодо Закону «Про освіту» та раді, що нарешті вдалося підписати Декларацію про гарантування прав осіб, які належать до національної меншини Болгарії, вивчати рідну мову та навчатися нею. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підписання відповідної Декларації з Міністром освіти і науки Болгарії Красіміром Валчевим сьогодні, 26 квітня 2018 року, в місті Софії.

«Наша мета – надання рівних можливостей усім школярам. Закон «Про освіту» гарантує, що українські діти, які належать  до національних меншин, отримають достатній рівень як рідної, так і державної мови для реалізації їхніх конституційних прав. Ми пропонуємо поступово впроваджувати більше предметів державною мовою з 5-го класу. Кількість предметів, які вивчаються українською, буде поступово збільшуватись клас за класом, щоб в 11-му досягти пропорції 60% предметів українською та 40% предметів мовою меншини. Це модель, яку успішно застосовують країни ЄС. Така зміна – необхідний з освітньої точки зору крок», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що Україна реалізує всі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, вже підготовано Дорожню карту, що містить перелік законодавчих та інших заходів для поступового впровадження мовної статті.

У Декларації йдеться, що поряд з вивченням державної мови болгарська меншина матиме необхідні умови для вивчення та навчання рідною. Сторони окремо підтвердили важливість вивчення державної мови «як чинника інтеграції країни та суспільної згоди через розширення вживання державної мови у навчальному процесі, зокрема шляхом збільшення часу навчання державною мовою».

Документ також передбачає, що Україна та Болгарія працюватимуть над новим Протоколом про співробітництво і обмін між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Болгарія на 2019/2020, 2020/2021, 2021/2022 та 2022/2023 навчальні роки.
Міністр Красімір Валчев підтвердив, що для Болгарії розвиток партнерських стосунків з Україною є дуже важливим, тому активна співпраця продовжується та вже найближчим часом болгарська сторона надішле свої пропозиції до проекту Протоколу.

Нагадуємо, що раніше Міністр Лілія Гриневич погодилась на запрошення болгарської сторони відвідати Софію для підписання відповідної Декларації.

12.7% учнів, або кожен восьмий, у Болгарії не закінчують середню школу, – показують дані Євростату за 2017 рік. Серед учениць показник дорівнює 12%, а серед учнів – 13.5%.

Найгірше становище на Мальті, де 18.6% учнів кидає школу, в Іспанії (18.3%) і Румунії (18.1%). Найкраще становище в Словенії (4.3%) та Польщі (5%).

Однак у порівнянні з 2008 роком Болгарія поліпшила свій результат: тоді 14.8% учнів кидало школу.

Згідно зі стратегією Європейського союзу, до 2020 року 40% європейських громадян у віці до 34 років повинні мати вищу освіту. Болгарія за цим показником на 22 місці в ЄС з 32.8%, а до 2020 року країна планує досягти 36%.

Дані опитування компанії «Екзакта», проведеного з 12 по 18 квітня цього року, показують, що 74% болгар підтримують членство Болгарії в ЄС, а 16% –  проти.

Дані останніх досліджень компанії показують, що підтримка болгарами членства в ЄС варіюється між 74 і 79%, а несхвалення – між 13% і 16%. На сьогодні найвище несхвалення членства Болгарії в ЄС зареєстровано серед виборців Болгарської соціалістичної партії (БСП) –  28%.

Також дані показують, що 58% болгар схвалює членство Болгарії в НАТО, а 40%, в основному виборці БСП, проти членства країни в Альянсі.

Опитування показало, що якби вибори до Народних зборів Болгарії пройшли в квітні, то за партію ГЕРБ проголосувало б 24,5% виборців, за БСП –  20.5%, за ДПС –  6.1%, а за Об'єднаних патріотів –  5.5%.

За останній рік на 3% збільшилася кількість охочих проголосувати за нову партію, і на сьогодні їх стало 33% виборців. Найчастіше це люди у віці від 18 до 40 років.

56% болгар заявляють, що в даний час Болгарія не потребує дострокових парламентських виборів, а 27% прямо протилежної думки. Майже половина від людей, які закликають до проведення дострокових виборів, заявляють, що готові проголосувати за нову партію.

Консенсус щодо введення євро в Болгарії наявний, – заявив міністр фінансів Владислав Горанов на конференції «Болгарія в Єврозоні. Економічна логіка проти міфів», – повідомляє БГНЕС.

Горанов закликав розвінчати міфи, щоб люди були спокійні щодо того, що позитиви приєднання Болгарії до Єврозони тільки на користь державі.

«Я хочу розвінчати деякі основні міфи, які поширюються про членство Болгарії в Єврозоні. Один із них пов'язаний з ростом цін при переході з лева на євро. Подібний скачок, безумовно, можливий, але він буде вимірюватися нікчемно малими розмірами, і доказ цього можна відкрити за часів, коли був деномінований болгарський лев – тоді не було ніякого цінового шоку. Другий міф – твердження деяких умовних патріотів про те, що Болгарія втратить свій суверенітет. На практиці все буде навпаки – так Болгарія стане учасником прийняття рішень у Європейському центральному банку. Тобто приєднання до Єврозони збільшить можливості Болгарії та Болгарського народного банку активніше брати участь у грошовій політиці ЄС», – пояснив Горанов.

Він підкреслив, що Болгарія серед усіх країн-членів Єврозони є єдиною країною, що відповідає всім критеріям з дня існування євро.

«Ще один міф – введення євро загрожує конкурентоспроможності. В останні роки Болгарія посилено інтегрується і введення євро ніяк не загрожує нашій конкурентоспроможності», – додав він.

Міністр Горанов підкреслив, що всі побоювання людей про те, що після введення євро Болгарія може стати другою Грецією, неспроможні, тому що макроекономічні показники країни набагато кращі від  грецьких. Він уточнив, що єдиний показник, за яким Греція обганяє Болгарію, – ВВП на душу населення.

Стратегічна перспектива Болгарії – поглибити свою європейську інтеграцію, а це неможливо зробити без приєднання до Єврозони. Це не питання бажання, а мета, якої ми маємо досягти на основі реальної підготовки і пройденого шляху, – заявив президент Болгарії Румен Радев на зустрічі з заступником голови Європейської комісії з питань євро Валдісом Домбровскісом.

Президент підкреслив, що Болгарія потребує ясного плану дій, аналіз взятих на себе зобов'язань, як і оцінки ризиків введення євро.

Румен Радев зазначив, що для болгар було б корисно дізнатися про досвід інших європейських країн, які вже пройшли цей шлях. Важливо, щоб питання не було політизоване, щоб була об'єктивна інформація: як Єврозона вплине на темпи економічного розвитку і в якій мірі це допоможе зрівняти стандарт життя болгарських громадян зі стандартом життя громадян країн-членів Єврозони.

Зі свого боку, Валдіс Домбровскіс повідомив про існування механізму, з яким країна може почати моніторинг цін, щоб уникнути їх спекулятивного збільшення. Для спрощеного приєднання Європейський центральний банк запропонує проект Дорожньої карти, в якому будуть вказані основні етапи процесу приєднання Болгарії до Механізму ЕРМ 2.

В останні два десятиліття Болгарія досягла позитивних результатів у фіскальній стабільності після введення Валютної ради і покрила фінансові вимоги для прийняття країни в Європейський валютний механізм, – було відзначено на зустрічі. Ми усвідомлюємо, що рішення про прийняття Болгарії до Єврозони залежить від Європейського центрального банку і країн-членів, але у внутрішньоекономічному плані необхідно працювати над підвищенням доходів громадян, – підкреслив Румен Радев.

Президент Радев і єврокомісар Домбровскіс обговорили необхідні кроки щодо приєднання країни до Європейського валютного механізму, як і до Європейського банківського союзу та до так званого Механізму ближнього співробітництва. "Європейська комісія не приймає рішень про членство в Єврозоні, але ми можемо підтримати країни в їхніх зусиллях у цьому напрямку", – запевнив єврокомісар.

Макроекономічний розвиток Болгарії і готовність країни до членства в Єврозоні були серед основних тем зустрічі прем'єр-міністра Бойко Борисова і європейського комісара з питань євро Валдіса Домбровскіса.

На зустрічі було відзначено позитивний розвиток основних макроекономічних, фіскальних і фінансових індикаторів, за якими обліковується готовність Болгарії до членства в Єврозоні.

Бойко Борисов підкреслив, що на практиці Болгарія виконала всі числові критерії для приєднання до Валютного механізму II (ERM I).

Зі свого боку, Валдіс Домбровскіс відзначив скорочення розміру зовнішнього боргу Болгарії, який до кінця 2017 року досяг 25.4% ВВП, що ставить країну на третє місце в ЄС за найнижчим зовнішнім боргом.

Прем'єр-міністр Борисов заявив, що проведення розумної і передбачуваної фіскальної політики, відносно низький розмір зовнішнього боргу, вжиті урядом заходи щодо поліпшення бізнес-середовища привели до підвищення довіри інвесторів і посилення торгової інтеграції Болгарії.

Борисов підкреслив, що позитивні результати доведуть до більш високого економічного зростання і збільшення доходів населення Болгарії.

1200 іноземців – українці, молдавани, бессарабські болгари і в'єтнамці – будуть обслуговувати туристів цього року в «Албені», – повідомляє «24 години» з посиланням на заяву директора «Маркетинг і продажі» Маргарити Тодорової. Це близько 35% усього персоналу курорту, – уточнила вона.

Вимог до знання болгарської мови немає, іноземці працюватимуть помічниками кухаря, кухарями, офіціантами, покоївками і барменами, –пояснила Тодорова.

Цьогоріч, за попередніми прогнозами, кількість туристів на курорті збільшиться на 3-5%. А найбільш серйозне скорочення кількості туристів очікується з Росії – на 20%. Кількість туристів з Німеччини збільшиться на 5%, з Чехії і Польщі – на 15%, з Франції – на 4%, – повідомила Маргарита Тодорова, додавши, що очікується і зростання кількості болгарських туристів – на 20%.

У минулому році в розвиток курорту було інвестовано 65 млн левів, цього року – близько 35 млн левів, а в наступному році передбачається вкласти близько 50 млн левів, – повідомив виконавчий директор «Албена» АТ Красимир Станев. Він додав, що в наступні 3-5 років курорт стане центром проведення міжнародних зустрічей і подій на найвищому рівні. А в 2019 році «Албена» виставить свою кандидатуру на звання «Європейський курорт спорту».

Знесення незаконно встановлених об'єктів на пляжі «Сонячний берег – північ» триває, –повідомляє прес-служба Міністерства туризму Болгарії.

Так, перед готелем «Белвю» був добровільно зруйнований бар Amigo, що займав площу 350 кв.м. Був знесений і ресторан Terra, що займав перед готелем «Палас» площу 400 кв.м.

У повідомленні підкреслюється, що новий орендар пляжу строго дотримується своїх обов'язків щодо приведення пляжу в необхідний вигляд. Нещодавно був знесений і ресторан Stela di marre перед готелем «Белвю», а перед цим – ресторан Bubles бар & ресторан, розташований перед готелем «Гларус».

У повідомленні міністерства нагадується, що міністр туризму Ніколіна Ангелкова припинила договір концесії на пляж «Сонячний берег – північ» після того як було констатовано, що 8 000 кв.м пляжу займали незаконно встановлені об'єкти.

Під час інспекції міністра в лютому цього року було встановлено, що вже знесено більше 190 незаконно встановлених об'єктів. Перевірки виконання договорів оренди і концесії пляжів тривають.

Цього літа в аеропортах Бургаса і Варни з'явиться 20 нових напрямків, – повідомляє прес-служба компанії-концесіонера «Fraport Twin Star Airport Management». У компанії уточнюють, що аеропорти вже працюють за літнім розкладом, а, за попередніми прогнозами, цього року пасажиропотік збільшиться на 10% порівняно з минулим роком.

Так, цього літа в аеропорту Варни з'являться польоти в Кассель (Німеччина), Зальцбург (Австрія), Бірмінгем (Великобританія), Ліон (Франція) і Каїр (Єгипет). В аеропорту Бургаса – в Мюнхен, Меммінген і Дюссельдорф (Німеччина), Мілан і Бергамо (Італія), Львів (Україна), Роттердам і Маастріх (Голландія), Лодзь і Шимани (Польща), Ліл (Франція), Еребру і Сноркелінг (Швеція ), Вааса (Фінляндія), Бейрут (Ліван) і Тегеран (Іран).

За повідомленням компанії, очікується скорочення пасажиропотоку з Росії і його збільшення з інших країн. Очікується, що пасажиропотік з Польщі зросте на 30-40%.

Цього літа очікується, що аеропорт Бургаса вперше зустріне понад 3 млн. пасажирів, а аеропорт Варни – більше 2 мільйонів.

У компанії уточнюють, що вже заплановано розширення аеропорту Бургаса. Проект буде реалізований в 2019-2020 роках. Планується розширити зону для реєстрації Терміналу 2, збільшити кількість постів перевірок багажу і особистого огляду, як і розширити паркінг.

У 2017 році земля сільськогосподарського призначення в Болгарії в середньому продавалася по 872 лв за 1000 кв.м, що на 14.6% вище, ніж у 2016 році, – свідчать дані Національного інституту статистики.

Дані показують, що ціна на орні землі зросла на 13%, а на пасовища зменшилася на 3.4%.

У 2017 році найдорожче земля сільськогосподарського призначення продавалася в Північно-східному районі – по 1 401 лв за 1000 кв. А найбільше земля подорожчала в Південно-західному районі – на 83.4%. У Північно-центральному районі земля в 2017 році подешевшала на 13%.

Також дані статистики показують, що в 2017 році ціна оренди землі сільськогосподарського призначення зросла на 4.5% – до 46 левів за 1000 кв.м. На 6.8% збільшилася ціна оренди на орні землі і на 6.7% – на пасовища.

У 2017 році найдорожче землю здали в оренду в Північно-східному районі – по 67 левів за 1000 кв.м.

Повільне зростання цін на нерухомість уСофії і великих містах Болгарії триває і в цьому році. Дана тенденція зумовлена об'єктивними ринковими умовами: більш високими доходами, поліпшенням стандарту життя, поліпшенням інфраструктури, низькими відсотками по іпотечних кредитах, поліпшенням якості будівництва, – повідомляє Інвестор.

Правда, що «Софія не Болгарія», але правда й інше: «спочатку в Софії, потім і в інших болгарських містах», тобто в Пловдиві та Варні повторюється софійський тренд, – пояснила менеджер сайту imoti.net Сніжана Стойчева.

Статистика сайту показує, що найдешевше житло в Софії на сьогодні можна купити в кварталах «Малашевці», «Люлин 9», «Захарна фабрика», «Обеля», де один квадратний метр коштує менше 700 євро, як і в кварталах «Толстой» і «Свобода», де один квадратний метр коштує близько 800 євро.

Найдорожче в Софії житло продається в кварталах «Іван Вазов» – по ​​1850 євро за кв.м, «Оборіще» по 1700 євро, «Ізток», «Ізгрев», «Лозенец», «Младост 1а», «Центр» і «Яворов» по 1500 євро за кв.м.

Статистика сайту показує, що з 2002 року житло в найпопулярніших кварталах Софії подорожчало на 350-450%, наприклад, у кварталі «Іван Вазов» ціни зросли з 383 євро/кв.м у 2002 році до 1850 євро/кв.м сьогодні, в кварталі «Лозенец» в 2002 році житло коштувало 378 євро за квадратний метр, в «Ізток» – 316 євро, а в «Младост 1а» – 268 євро.

Дані показують, що зростання цін на житло супроводжувалось ростом зарплат у Софії. Так, у 2002 році один квадратний метр житла в Софії можна було купити за дві середні зарплати, а сьогодні – за півтори.

У четвертому кварталі 2017 року зростання цін на житло в Болгарії сповільнилося до 8.2% в річному вирахуванні порівняно з 9% в третьому кварталі минулого року, – свідчать дані Євростату.

Дані показують, що країна продовжує залишатися серед лідерів ЄС щодо зростання цін на житло і займає шосте місце після Ірландії (11.8%), Португалії (10.5%), Словенії (10%), Голландії (8.5%) та Чехії (8.4%).

Річне збільшення цін на житло в Болгарії залишається майже вдвічі вищим за середнє збільшення цін в Єврозоні та ЄС – відповідно 4.2% і 4.5%.

Єдиною країною в ЄС, в якій ціни знижуються, стала Італія, де в останньому кварталі 2017 року ціни на житло знизилися на 0.3% в річному численні.

Дані Євростату показують, що в четвертому кварталі минулого року ціна на житло в Болгарії зросла на 1.6%  порівняно з третім кварталом цього ж року. У третьому кварталі ціни зросли на 2%.

Середнє зростання цін на житло за четвертий квартал 2017 року в ЄС склало 0.7%, а в Єврозоні – 0.9%.

Марками автомобілів, які найчастіше викрадають у Болгарії, стали Порше, Мерседес, Ауді та БМВ, в 90% випадках власники дорогих автомобілів назавжди прощаються з ними, – повідомляє «Канал 3».

Відповідно до ціни визначається і подальша доля викраденого автомобіля – дорогим машинам перебивають номери рами та двигуна і перепродають їх за кордоном або в Болгарії, – пояснює міністр МВС Валентин Радев у відповідь на депутатський запит. Дешеві автомобілі розбирають на запчастини, – додає міністр.

Однак Радев уточнює, що минулого року кількість викрадень автомобілів у Болгарії зменшилася порівняно з 2016 роком. Кількість викрадень скоротилося на 19%, а їх розкриття збільшилося з 9.8% до 13.6%. Усього 2017 року було викрадено 2 620 автомобілів, а в 2016 – 2 820. Найчастіше автомобілі викрадають у Софії, Варні, Бургасі та Пловдиві, як і на великих курортах країни під час активного туристичного сезону.

«Активний кримінальний контингент цілорічно гастролює і викрадає автомобілі в найжвавіших місцях країни», – пояснює ще Радев.

У Варні поліція затримала 36-річного громадянина України за пограбування апартаменту в кварталі «Чайка». За даними поліції, українець уже був засуджений болгарським судом за крадіжку.

Пограбування сталося 18 квітня. З апартаменту українець украв ноутбук, мобільний телефон, годинник і 500 левів. Поліція встановила злочинця за відбитками пальців, залишених ним у квартирі. З цієї нагоди утворено досудову справу, громадянин України затриманий на 24 години.

Глава адміністрації софійського кварталу «Младост» Десіслава Іванчева була затримана сьогодні під час видовищної акції в центрі Софії.

У районі 14 год. район біля Спортивної палати був оточений поліцією. За неофіційними даними, машина Іванчевої була зупинена на світлофорі на перехресті бул. «Васіл Левскі» і вул. «Ген. Гурко». За повідомленням свідків, Іванчева близько години простояла з наручниками за спиною на проїжджій частині.

За словами прес-секретаря прокуратури Румяни Арнаудової, Спеціалізована прокуратура затримала Іванчеву в рамках розслідування корупції в адміністрації кварталу «Младост». Акція проводиться спільно з Комісією з протидії корупції та конфіскації незаконно придбаного майна.

За повідомленням БТА, Іванчева була затримана з хабарем у розмірі 70 000 євро. Крім неї також були затримані її заступник і посередник передачі грошей.

Уночі буде ясно, без опадів, з мінімальною температурою між 10° і 15°. Удень – сонячно, після обіду   місцями з тимчасовим збільшенням хмарності. Максимальна температура буде між 24° і 29°.

Атмосферний тиск залишиться без змін – близько від середніх значень за квітень.

У горах до обіду буде сонячно. У другій половині дня хмарність збільшиться, на багатьох місцях пройдуть дощі. Дутиме помірний північно-західний вітер. Максимальна температура на висоті 1200 метрів буде близько 19°, а на 2000 – близько 12°.

На узбережжі очікується сонячна погода, після обіду хмарність почне збільшуватися, місцями можливі дощі. Максимальна температура коливатиметься між 20° і 25°; температура моря – близько 15°.

Уночі буде ясно і майже тихо. Мінімальна температура коливатиметься між 10° і 15°. Удень прогнозується сонячна погода, після обіду в Західній і Центральній Болгарії можливі дощі. Максимальна температура буде між 25° і 30°.

Атмосферний тиск почне повільно знижуватися і до вечора досягне середніх значень за квітень.

У горах до обіду буде сонячно, а в другій половині дня хмарність почне збільшуватися, місцями можливі дощі. Дутиме слабкий південно-західний вітер, при максимальній температурі на висоті 1200 метрів близько 21°, а на 2000 – близько 14°.

На узбережжі сонячно, в обід і ввечері з тимчасовими збільшеннями хмарності, опади малоймовірні. Дутиме слабкий південний вітер. Максимальна температура буде від 18-20° у північних районах до 24-26° в Бургаській затоці. Температура моря очікується близько 15°.

Літо цьогоріч буде спекотним. Прогноз показує, що цього літа температура буде вищою за нормальну, – заявив в ефірі "Нова ТВ" кліматолог Георгій Рачев.

Він повідомив, що травень буде дощовим у Західній Болгарії і сухим – у Східній. Червень очікується без опадів.

"Є велика ймовірність, що квітень стане одним з найтепліших місяців весни з часів ведення метеорологічних спостережень. Особливо це стосується гір", – пояснив Рачев.

За його словами, дощ до кінця квітня очікується в деяких районах, а в багатьох місцях середня кількість опадів буде на 20% нижчою від середньомісячної норми.

"Від Пловдива, через Хасково і Слівен практично не було дощу. Це величезна проблема для посівної. 1 травня очікується температура близько 26 градусів – типова літня погода. Лише низька температура вранці заважає нам назвати сьогоднішню погоду типово літньою", – додав Рачев.

Якщо запитати у науковця, що таке море, він дасть точне визначення. Але задайте таке ж питання художнику, і він не зможе відповісти однозначно. Бо бачить водну стихію у різних іпостасях: то вона спокійна і ніжна, то розбурхана і навіть жорстока. Тому і схиляємося перед силою мистецтва, яке збурює наші думки,  змушує замислитися над сенсом буття. Той, хто вміє передати свій настрій, свої надії і сподівання на полотні, людина особлива. Їй дано вміння своєрідного світобачення.

Ми зустрілися з Юлею Красовською та попросили і нас провести чарівними стежками поезії на полотні.

-- Пані Юлю, багато наших читачів  знайомі з Вами, Вашими творами. Тому цікаво знати не тільки про Ваші роботи, а і про Вас. Звідки Ви родом, як опинилися в Болгарії?

-- Я народилася в мiстi Днiпро. До Болгарiї  приїхала всього на три мiсяцi по роботi, але тут зустрiла свого майбутнього чоловiка i вже в шлюбI три роки.

-- А Ваш чоловік теж людина творча? Чи пiдтримуе вiн вас?

--Якоюсь мIрою так, вiн любить мистецтво і  розумiється на ньому. Але професiя в нього не творча: ремонтує машини. Та вiн мене пiдтримує i є головним критиком. Має тонкий вишуканий смак. Тому я завжди прислухаюся до його думки, і коли він схвалює ту чи іншу роботу, це надихає мене, я усвідомлюю, що справді вдалося передати настрій на полотні.

-- Ви стали щасливою мамою. Вашій донечці скільки виповнилося?

-- Це велике щастя бути мамою! Донечцi скоро буде 5 мiсяцiв. І кожного дня якась новина: то вона посміхнулася, то замислилася, то потяглася ручкою до якогось предмета. Кожна мама мене зрозуміє! Дитина – це надія і яскравий промінчик світла, який осяває життя, робить його по-справжньому багатогранним.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

-- Це ж стільки нових турбот з’явилося! А Ви все така ж енергійна – встигаєте побувати на багатьох виставках, самі продовжуєте писати полотна… Як Вам це вдається?

-- Дякую, з появою доньки я стала ще бIльш енергiйною (смiється). Кожна мама має свої секрети, як встигати скрiзь! Хочеться, щоб донечку скрізь оточувала чистота, хочеться, щоб її тато мав смачний обід, щоб у домі був затишок. Все це називається коротким, але таким великим словом – щастя!

 -- У виші Ви здобули спеціальність архітектора. Як взаємопов’язуються творчість архітектура і створення полотен? А що вони тісно переплітаються, тому безліч прикладів. Наприклад, у Вашій сторінці на фейсбуці Ви виклали досить цікавий матеріал про с. Бришлян поблизу Бургаса (територія Странжарського природного парку). Трьохсотрічні будинки зведені так, що витримують землетруси і гірські вітри, причому без фундаменту. Як архітектору це Вам цікаво, але ж і як художнику також?

-- Для мене архIтектура i малювання є нерозривними, це одне ціле. Не уявляю свого життя без цих двох напрямкiв. Так як основна тема моїх картин це архiтектура, то я спочатку вивчаю будIвлю з точки зору архiтектора, а потiм передаю на полотнi баченням художника. Таким чином робота стає бIльш концептуальною, глибокою, емоцiйною.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

 -- Болгарія, її незвична краса надихають багатьох творців. Ви також зацікавилися природою країни, автентичністю старих поселень, людьми? Як це відбивається у полотнах?

-- Болгарiя дiйсно надзвичайна країна! Ми з чоловiком полюбляємо подорожувати містами i  селами. Всі вони дуже різні, вони немов отримали своє дихання від щирих і добрих людей, які тут живуть. Таким чином в мене є можливiсть побачити та вiдчути весь колорит мiсця, а потiм передати його на полотнi. І якщо це вдається, радію.

 -- У якому стилi та технiцi виконуєте свої роботи?

-- Свої роботи я вiдношу до iмпресiонiзму. Менi важливо показати емоції, враження, настрої. Полюбляю малювати акварелю, використовую і туш та масло (технiка лiсiровки).

-- Ви побували на багатьох виставках, познайомилися з роботами болгарських художників. Чия творчість Вам найбільше імпонує?

-- У Болгарiї дуже багато талановитих та визначних художникiв. Менi дуже подобаються роботи Володимира Димитрова-Майстора. Це справжній майстер – оригінальний та неповторний, це одне з великих iмен у болгарському живопису. Працював у першiй половинi 20 столiття. А з сучасних художникiв -- Стоян Цанев, Андрiй Янев, Десiслава МIнчева, Стойко Сакалiєв.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

 -- Звичайно, творіння художника – то стан його душі, то робота, пишучи яку, митець аж ніяк не думає про матеріальну винагороду. Але ж, вибачте, треба і про хліб насущний дбати. Чи продаєте свої картини, чи є на них попит? І ще одне – чи не жалкуєте, розстаючись з тим, що створили, у що душу вклали?

-- Продаж картин, то дуже цiкава тема. А що стосується моїх робIт, вони продаються. I що дуже важливо для мене, люди, якi їх купують, вIдчувають саме те, що я хотiла передати і сказати. Дуже рада, що мої картини приносять позитивнi емоцiї своїм власникам.

-- І наостанку: хотіли б отримати від Вас пораду: як у сірих буднях життя навчитися бачити прекрасне?

-- Гарне питання, але все дуже просто! Ми постiйно поспішаємо, i дуже часто пробiгаючи по однiй i тiй же стежині додому чи на роботу, не помiчаємо прекрасного, яке поруч з нами. Слід зупинитись та обернутись навколо, краса в деталях!

Наш співрозмовник - кондитер Оксана Клименко

Життя, як та мозаїка - різнопланове и барвисте. І тільки від самої людини залежить, яких кольорів у ньому буде більше: сірих та нудних, чи житєстверджуючих.

У кожного, хто переїхав жити з України в Болгарію, своя історія такого вибору. У чомусь історії схожі, але є й суттєві відмінності. Адже скільки людей - стільки й доль.

Ми зустрілися з Оксаною Клименко - чудовою дружиною і матір'ю, майстром-кондитером, яка радує багатьох смачними тортами, кексами, іншими витворами кондитерського мистецтва.

- Пані Оксано, Ви жили і працювали в славному місті Дніпрі. Здається, Вам нічого не бракувало: була робота в затишному офісі, будинок, сім'я. І ось Ви переїхали у Болгарію. Чому визрів такий план, і чому саме в Болгарію?

- Зіграли роль кілька факторів. Дніпро -- промислове місто, дуже забруднене, діти постійно хворіли на алергію, дуже хотілося відвезти їх жити до моря. Початок військових дій в Україні тільки підштовхнув нас до рішення, яке давно визріло. Болгарія, напевно тому, що я закохана в цю країну з дитинства. Коли мені було 11 років, перший раз побувала за кордоном із мамою на відпочинку. І це була саме Болгарія. Ще тоді вона полонила мене своєю чудовою природою, теплим і ласкавим морем, привітними і доброзичливими людьми, і ... морозивом зі смаком ківі, аромат та смак якого пам'ятаю досі, хоча минуло вже більше 30-ти років!!! Ох уже те морозиво! Мабуть, це й стало вирішальним фактором (сміється).

oksana3

- Розкажіть, як обирали місце проживання? Адже можна і розгубитися: кожне місто країни троянд унікальне і неповторне - й місцем розташування, і звичаями.

- Ми жителі великого міста, які звикли до постійного руху, великої кількості людей і до розвинутої міської інфраструктури. Вибір припав на Варну -- приморське місто з цілорічним активним життям, де прекрасно поєднуються життя в місті і одночасно - відпочинок на морському узбережжі. Обожнюю це місто і кожен день закохуюся в нього по-новому. Варна дуже затишна і спокійна, зі своєю давньою і дуже цікавою історією. А тільки те, що кожен день можна прийти до моря, почути плюскіт хвиль, побачити море і влітку, і взимку -- досі надихає і радує нас!

- Треба бути все-таки рішучою, в чомусь навіть авантюрною людиною, щоб так кардинально змінити не лише своє життя, а й звичний побут усіх членів родини. От, наприклад, ваші обидва сини мали йти вже не до української, а до болгарської школи. Інша мова, інша програма. Як вони змогли адаптуватися?

- Діти дуже спокійно поставилися до переїзду. Для них це було схоже на велику захоплюючу пригоду. Тут вони дуже швидко освоїлися. Звичайно, перший час нудьгували за своїми українськими друзями, але з часом друзі з'явилися і тут. Мову вивчили дуже швидко, зараз уже говорять без акценту. Але при цьому ми завжди з великим задоволенням їздимо в Україну, там живуть наші бабусі і дідусі, наші друзі. Як би гарно нам тут не було, але коріння наше в Україні, ми постійно на зв’язку зі своїми родичами. Ми не політики, але, повірте, дуже нам болить, якщо в нашій рідній країні якісь негаразди. А їх немало…

- У Варні одна з найпотужніших українських організацій у Болгарії. Чи берете участь у її діяльності?

- Ну а як же інакше? Ми всі українці. Завжди дуже раді бачитися і спілкуватися з нашими співвітчизниками, чути рідну мову. Коли проводяться якісь заходи і звучить гімн України, важко бути спокійним. Тут і гордість за могутність нашої держави, славних лицарів, що мечем боронили її від загарбників, а потім розбудовували.

Ми всі дуже вдячні очільникам, активістам-діаспорянам, які так багато роблять для єднання українців, що проживають у Болгарії. Вони і про відзначення наших національних свят дбають, і про патріотичне виховання української молоді. Ми ж повинні нащадкам своїм передати, що всі вони – діти гордого волелюбного козацького роду.

oksana2

- А чим займається Ваш чоловік Олексій?

- Чоловік за освітою юрист, у Болгарії він не зміг працювати за фахом, і тому відкрив свою фірму по прокату автомобілів.

- Тут, у Болгарії Ви, пані Оксано, зарекомендували себе як вправний кондитер. Ви справжня спокусниця, бо неможливо, не сковтнувши слини, дивитися на створені Вашими ніжними і вмілими руками торти, інші шедеври кондитерського мистецтва. Ви десь навчалися цій справі?

- Пекти і готувати я любила з дитинства. Перший свій торт з мастичною прикрасою у формі «Одиниці» я зробила на перше святкування річниці молодшого сина. Причина була банальною -- пізно звернулася до кондитерів і не змогла замовити торт: у майстринь все було розписано. Ось і вирішила -- а чому б не спробувати самій зробити красу? Це було трохи більше 8 років тому. Торт зустріли гучними оплесками, ніхто з гостей не вірив, що виготовила його сама. Надихнувшись таким успіхом, я продовжила робити оригінальні торти -- спочатку для своїх друзів, потім стали звертатися друзі друзів. Далі -- більше, я «невиліковно захворіла» на «тортоманію», почала купувати спеціалізований інвентар і обладнання. Потім наші друзі подарували мені сайт. Так і почалася моя «солодка» творчість. Мені хотілося творити, дивувати чимось незвичним, вишуканим. Звичайно, згодом було багато навчальних майстер-класів у знаменитих кондитерів та флористів. Вчуся досі - щороку з'являються нові тенденції та напрямки в кондитерській промисловості. Хочеться вміти все!

- Вважається, що торти, особливо із кремом, то серйозна загроза стрункій статурі, що це страшенно калорійна їжа. А чи не можна робити так, щоб смачно і .. не дуже калорійно?

- Головне - вміти імпровізувати з продуктами і смаками. Зараз існує безліч рецептів приготування низькокалорійних кондитерських виробів, дуже корисних для здоров'я. Мигдальне і кокосове борошно, сир, ягоди, різноманітні фрукти -- все це використовую при приготуванні солодких страв. Цукру, вершкового масла – поменше, побільше фантазії, навіть якоїсь доброї магії. Зараз дуже популярні і найбільш затребувані французькі мусові торти і десерти – дуже легкі, ніжні, з фруктовими або шоколадними нотками. Покриваються такі десерти дзеркальним глазуром або шоколадним велюром. Справжнє свято краси і смаку!

Кондитер – це певною мірою ще й архітектор, бо треба на якийсь ювілей чи родинне свято не просто спекти торт, а й оформити його чи то у формі книги, чи навіть якогось саду або палацу; і флорист – якщо замовник хоче бачити на торті цукрові, вафельні чи кремові квіти; і візажист, і модельєр, і стиліст. Так що бачите, скільки професій мала опанувати. Справа це ой яка нелегка, вимагає надзвичайного терпіння. Та задоволення від такої роботи, від вдячності замовника, зачарованого неповторною красою, то моя перемога, мій тріумф.

oksana1

- Чи багато у Вас замовників?

- Слава Богу, за 3 роки життя і роботи в Болгарії вже маю постійних замовників, котрі мені повністю довіряють, і постійно з‘являються нові поціновувачі смачних, натуральних і красивих тортів – всім завжди раді!

- Розуміємо, що у Вас свої секрети, які Ви не захочете оприлюднювати. І все ж дуже хотілося, щоб Ви поділилися рецептом якогось тортика – щоб і бюджетним був, і не складним у приготуванні.

– Кожна господиня в Україні варить борщ. Рецепт усім відомий, але в кожній хаті він різний за смаком. Так і тут. Я пропоную рецепт приготування дуже швидкого і легкого «Матусиного торту», а ви вже самі постарайтеся не просто використати вказані інградієнти, а вкласти душу і любов при приготуванні, робити все не з примусу, а з великим бажанням.
Отже, записуйте:

2 яєць
1 склянка ( 200-грамова) цукру
1 склянка кефіру (в Болгарії використовую кисело мляко)
1 склянка будь-якого варення
2 склянки борошна (брашно тип 500)
2 чайні ложечки соди
400 грамів сметани 20%
Цукрова пудра, горіхи


Збити яйця до пишності, добавити цукор, збивати ще хвилин 5, добавити 1 склянку борошна, перемішати, добавити кисело и варення – добре перемішати. Наприкінці добавити соду (не гасити) і 2-у склянку борошна. Збити до однорідності. Випікати в духовці, розігрітій до 170-180 градусів (залежить від духовки) до готовності. Готовий корж розрізати теплим на 3-4 коржі. Для крему з’єднати сметану з цукровою пудрою (за смаком, десь 4-5 ложок). Промазати коржі кремом. Можна добавити горіхи.

Приємного апетиту!

Про свої незабутні зимові канікули, Різдво у колі української діаспори у Болгарії і новий тур, який стартує у лютому, в ексклюзивному інтерв’ю розказав лідер гурту «ТІК».

«І хтось мені скаже: а ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ піднімай!
Я просто перезаряджаю набої.
А ти коли хочеш – зі мною співай!»

Сьогодні у нас в гостях справжній патріот України, соліст гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

- Пане Вікторе, які ваші враження від зимової Болгарії? Як відпочили?

- Відпочили чудово, хоча наша поїздка була досить спонтанною. Влітку з родиною ми щороку відпочиваємо у Болгарії, яку дуже полюбили за чудовий клімат, неабияку гостинність, якісний сервіс, смачну різноманітну кухню і при цьому всьому - дуже помірні ціни. Давно хотілося побачити зимову Болгарію, про гірськолижні курорти якої я чув чимало хороших відгуків. Але справ наприкінці року було стільки, що за організацію відпочинку взялися у останній момент. На різдвяний період вже багато готелів були заброньовані, але маємо гарних друзів з української діаспори у Болгарії, і саме вони буквально за 5 хвилин допомогли із бронюванням готелю. За вісім днів відпочинку ми з дружиною і дітьми отримали чимало чудових вражень! Головне – нарешті вся родина стала на лижі!

Віктор Бронюк

- Ви – вправний лижник?

- Я - початківець. Власне, це вдруге у житті став на лижі. Мій перший досвід, шість років тому у Буковелі, був не дуже вдалим: поки з’їхав з гірки, мене тричі на шаленій швидкості збивали інші лижники (посміхається). При тому всьому, що я нікому дорогу не перегороджував, а пробував акуратно спуститися… На щастя, цього разу все було більш позитивно. Найбільше, що вразило і порадувало – тверезі і культурні лижники. За весь час, що ми були у Болгарії, жодного разу не бачили людей, які напідпитку ставали на лижі. Так що ніхто не заважав насолоджуватися катанням і прекрасними навколишніми краєвидами. Ми відпочивали на гірськолижному курорті у мальовничому містечку Банско, що з усіх сторін оточене розлогими горами, які поєднують у собі і ліс, і скелі, і вершини з білими шапками. Спускалися з найвищої гори Балканських гір, яка знаходиться на рівні 2600 км над рівнем моря. Було дуже незвично, що внизу тепло + 15 градусів!, а у горах – сніг і хороші траси. Гірськолижні курорти Болгарії: Банско, Боровець, Пампорово - взагалі вважаються найтеплішими у Європі. Ми познайомилися з інструктором із Сербії, який до цього багато років працював у Швейцарії та Австрії, і він підтвердив, що іншого такого місця, де +15, а можна кататися – не знайти. Якщо в Альпах часто вітряно і морозно, то у Болгарії на гірськолижних курортах дуже помірний і м’який клімат. Це особливо важливо, коли їдеш відпочивати з дітьми. Мій син Данило, наприклад, вперше став на лижі і швидко став найкращим лижником у нашій родині: буквально два рази покатався на малих гірках, а потім без падінь скорив дорослі траси! А от дружині і дочці Єві найбільше запам’ятався релакс після гірськолижного катання. У нашому готелі був чудовий басейн і SPA-процедури. І все – знову ж за дуже помірні ціни. Коштів, які ми на родину витратили у Болгарії, на жаль, аж ніяк не вистачило б на аналогічний відпочинок в українських Карпатах. До речі, у Болгарії зустріли дуже багато українців. Чесно кажучи, навіть не очікували! Співвідношення ціна/якість стають визначальними і взимку у Болгарію приїжджають дуже багато українців з південних регіонів – Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей.

Віктор Бронюк

- У Болгарії українці також єднаються. Створено кілька потужних українських організацій. Чи доводилося бачитися з їхніми представниками? Які враження від цих зустрічей?

- З представниками української діаспори у Болгарії ми познайомилися ще минулого року, коли з моїм другом, найсильнішою людиною планети Василем Вірастюком були у справах на півдні Болгарії. Чесно кажучи, до цього я не знав, що у Болгарії така чисельна українська діаспора. І що особливо важливо - громада дуже активна! З початку війни на Сході України українці, що живуть у Софії, Варні та багатьох інших містах, активно допомагають нашим героям, постійно надаючи волонтерську допомогу. Вони і медикаменти передавали, і влітку постійно організовують відпочинок для діток, чиї батьки загинули у зоні АТО та є учасниками бойових дій. А торік в офісі українського центру в Болгарії я став свідком, як медикаменти для наших героїв приніс…росіянин – бізнесмен, який давно живе у Болгарії і підтримує Україну. Ось такі цікаві речі інколи щастить бачити і тоді вкотре усвідомлюєш, як важливо, коли українські громади об’єднуються і стають сильними! Цього ж року з представниками української діаспори у Болгарії «Балканська Січ» нам вдалося зустрітися якраз на Різдво. Хоч Болгарія – православна країна, але Різдво там святкують за григоріанським календарем – 25 грудня. Головний святковий персонаж – Дядо Коляда. Болгарський Дід Коляда такий же сивобородий дідусь з мішком подарунків як і Дід Мороз, от тільки розносить смаколики і презенти діткам до Нового року. І хоч його ми вже не застали, 7 січня у гарному колі за нашими українськими традиціями відзначили Різдво. Звісно, обговорювали з представниками української діаспори проведення концерту «ТІК» у Болгарії. Домовились: як тільки буде нагода, виступ відбудеться!

- Чи надихнула вас нова поїздка до країни троянд на створення нових пісень?

- Звичайно! У цьому і є суть відпочинку: набратись вражень, щоб з новими силами творити! Відпочинок – це, в першу чергу, переключення уваги, можливість «відключити» мозок від буденних справ. Як би не хотілося, але вдома це рідко вдається зробити. Все одно хтось дзвонить, постійно виникають поточні справи. А от коли їдеш за кордон, всі рідні та друзів знають, що певний час ти будеш без зв’язку, тоді спокійно лишаєш телефон у номері і можеш повноцінно насолоджуватися відпочинком. А вже коли відновив сили, отримав нові емоції і до справ, і до роботи з радістю повертаєшся.

- На початку року прийнято підбивати підсумки минулого і будувати плани на майбутній. Що вважаєте своїми найбільшими творчими здобутками у 2017 році?

- 2017-й рік для нашого гурту «ТІК» був дуже плідним і насиченим. Ми відзняли три нові кліпи: у січні - «АЛЬО-НА», у липні – «Емочка», у грудні – «Волошки». А головне – мали незабутні зустрічі з нашими шанувальниками! У лютому-березні з великим туром «EuroDвіжн» відвідали 23 міста України. І кожен концерт був незабутнім! Повним нових знайомств, теплих зустрічей, сюрпризів на сцені і поза нею. Після концерту в Умані у нашому гурті на одного татуся стало більше – у тромбоніста Сергія Шамрая народилась донечка. А під час концерту у Вінниці колискову «Тане вечір» вперше зі мною на сцені співала моя дочка Єва. Цей виступ був дуже особливим і хвилюючим для нас обох. Незабутніми були і наші концерти у містах Східної України: Херсоні, Харкові, Миколаєві, Дніпрі. Зокрема, у Харкові, зібравшись перед концертом, люди просто встали і всі-всі почали співати гімн України! Це була неймовірно красива і щира картина, яка вкотре довела, що хто б що не хотів, а Харків – наш, український! Фінальний концерт українського туру ми відіграли у Києві, де виступили з ансамблем пісні і танцю Збройних сил України. А потім тур «EuroDвіжн» мав своє продовження за кордоном: влітку «ТІК» був хедлайнером Канадсько-Українського національного фестивалю (Canada’s National Ukrainian Festival) у містечку Дофін у провінції Манітоба.

Віктор Бронюк

- Які маєте плани на 2018 рік?

- Нові пісні, кліпи, гастролі – планів і цікавих ідей на цей рік маємо багато! Колектив живе і творча робота вже кипить. Цього року будемо продовжувати радувати і приємно дивувати своїх прихильників. З найближчих подій – наш новий тур Україною. П’ять років тому, у 2013 році, у нас був дуже вдалий «Великий тур маленькими містами». Зараз вирішили повторити успіх і збираємося з концертами відвідати невеликі міста. Адже зазвичай артисти виступають у обласних центрах, а трохи менші міста оминають. Це «неписане правило» і будемо ламати, адже гарна пісня має звучати всюди! Зараз саме допрацьовуємо графік туру, який плануємо розпочати наприкінці лютого. Також традиційно маємо багато запрошень виступів за кордоном. Тому після українських концертів будемо продовжувати розширювати географію гастролей. Дасть Бог, цього року і в Болгарії виступимо!

- Назва вашого гурту «ТІК» нам дуже імпонує, адже розшифровується, як «Тверезість і Культура». Нашому суспільству так бракує цих якостей: тверезого способу життя, культури спілкування. Навіть з екранів телевізорів (а ми тут дивимося передачі наших телеканалів) часто звучать брутальні речі, часто мовлення ведеться російською мовою. Чи продовжуватиме «ТІК» силою і владою пісенних творів і надалі нести культуру в маси?

- Ми – не з тих, хто стане кривити душею. Все, що робимо, йде від чистого серця. І воно у нас – на 100 % українське. Я змалечку розмовляв виключно українською мовою і не знаю, що таке має статися, щоб заспівав російською. При цьому, нас інколи звинувачують у використанні суржика. Але ж ми працюємо у жанрі стьобу і сатири, то й лексика у нас має бути народною, тією, якою спілкується більшість людей. До речі, до нас таку «ганебну» штуку робили і Микола Гоголь, і Михайло Коцюбинський. Приміром, останній, аби написати свої кращі твори, їхав у села і вивчав місцеві діалекти. А мені особливо приємно, що книжки Сосюри та Загребельного неодноразово потрапляли до рук слухачів саме після наших концертів. Якось мені написала дівчинка, яка назвалася внучатою племінницею Сосюри. Дякувала, що популяризуємо творчість її діда. Коли своїми патріотичними піснями ми даруємо людям можливість над чимсь задуматися, це чудово. А якщо наші веселі пісні комусь просто піднімуть настрій – це теж успіх! З гумором ми не розлучаємось, тому що певні речі та ситуації люди не готові сприймати буквально, коли про гострі проблеми кажеш їм у очі. А от через якісь смішні образи чи цікавих персонажів, шляхом висміювання, починаєш їм вказувати на суспільну чи соціальну проблематику, і вже легше ці серйозні питання сприймаються. Тому наше головне завдання – своєю музикою дарувати людям щиру, справжню емоцію. Якщо це лірика, вона має торкатися тонких струн душі, якщо щось смішне – змусити людину посміхатися, що теж багато чого варте. У момент, коли людина посміхається, вона не здатна зробити щось погане, дурне чи непристойне. Тому наше завдання - робити світ добрішим.

Віктор Бронюк

- Розкажіть трохи про свою дружину Тетяну. І дайте рецепт: як зберегти кохання у родині?

- Насамперед, у парі обов'язково повинні бути взаємоповага, взаєморозуміння й насолода кожним моментом. Ну і без романтики, природно, не обійтися (посміхається). Інша справа, що з роками її розуміння трансформується. Для молодих закоханих романтика в одному, для пари, яка вже прожила роки разом – в іншому. Спочатку, коли діти маленькі, нікуди не можеш вирватися, а коли з'являється можливість побути удвох, просто прогулятися вечірнім містом – це вже романтика. Ми із дружиною максимально багато часу проводимо з дітьми, але й удвох намагаємося кудись вириватися. Для пари це дуже важливо. Наша сімейна традиція - бути разом тоді, коли з'являється можливість! Якщо в мене є вільна хвилинка, я проведу її, у першу чергу, з дружиною й дітьми, а не буду займатися іншими особистими питаннями. Ми любимо всі разом поганяти м’яча, пограти у бадмінтон, з’їздити у ліс, подивитися цікаві фільми, розгадувати головоломки чи майструвати. Цього року у нашої родини - ювілей. 12 липня, у День Петра й Павла, будемо святкувати 10-ту річницю весілля. Щасливий, що за цей час ми з дружиною не просто не втратили, а закріпили ті почуття, які нас поєднали. Нам так само легко, комфортно й цікаво разом, як і у перший день нашого знайомства. Я вдячний своїй Танюші, що вона завжди з розумінням ставиться до всіх «нюансів» моєї роботи: що можу і на свята працювати, і раптово кудись поїхати, бо у графіку з’явився новий концерт. Я постійно у роз’їздах і на гастролях з гуртом «ТІК», тому вихованням дітей більшою мірою займається дружина. Моя Таня - справжня упорядниця нашого будинку, берегиня нашого сімейного вогнища. Той затишок, який маємо вдома - це, в першу чергу, її заслуга. Часто цінні поради вона дає мені і у творчості. До думки дружини я завжди прислухаюся. Вроджена жіноча інтуїція у неї підкріплена і гарним смаком, і досвідом, адже свого часу Таня теж була причетна до світу шоу-бізнесу - займалася організацією концертів.

- З 2008 року ви є головою благодійного фонду «Подільська громада», який визнаний найкращим благодійним фондом України. Чи існує цей фонд і донині?

- Звісно! «Подільська громада» плідно працює і наш фонд успішно реалізовує найрізноманітніші проекти. Зараз у фонді я є головою погоджувальної ради. Наше гасло незмінне: «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Фонд ми створювали спільно з владою та ініціативними мешканцями Вінниці, хотіли, аби наша організація не стала ще однією калькою на вже існуючі, коли вся діяльність обмежується освоєнням якихось ресурсів чи ходінням зі скриньками по вулиці і збиранням коштів з населення. Зміст нашого фонду глибший і цікавіший: ми вирішили стати надійним містком між активними учасниками громади, владою і бізнесом. За десять років здійснили багато цікавих проектів, починаючи від відкриття школи-адаптації для дітей-інвалідів, облаштування спортивних майданчиків, створення комп’ютерних класів у сільських школах, і закінчуючи відкриттям пам’ятника Тараса Шевченка на Музейній площі у Вінниці, підтримкою українських фестивалів та проведенням екологічних проектів. Коли після анексії Криму в Україну прийшла війна, звісно, Фонд не зміг залишитися осторонь. Спочатку допомагали людям із переселенням, потім шукали одяг та амуніцію для солдат, що йшли воювати. І чим більше загострювалися бойові дії на фронті, тим більше невирішених питань поставало, тож ми почали займатися буквально всім: що просять хлопці, те й намагаємося якомога скоріше дістати й доставити. Я завжди тільки «за» те, щоб приєднатися до гарних, якісних соціальних проектів. Зараз особливо хочеться підтримати обдаровану молодь, тому на базі «Подільської громади» ми також створили Корпоративний Фонд «ТІК». До нас люди часто звертаються за персональною допомогою, а оскільки ми вже повернули у бік Європи, хочеться, щоб все робилось цивілізовано. Щоб ми вже переходили від спонтанної благочинності до цивілізованої філантропії – робили нормально організовані проекти, де все прозоро і якісно. Щороку у наш Корпоративний Фонд гурт «ТІК» акумулює певну суму грошей і ми проводимо різні конкурси й мікрогранти для творчої молоді.

- Найвища нагорода для Вас, звичайно, визнання творчості, переповнені зали на концертах. Але у Вас є і офіційні нагороди: Ви - почесний громадянин Вінниці, маєте церковну медаль «За жертовність і любов до України». Що це за медаль?

- Це медаль, якою Українська православна церква Київського патріархату відзначала тих людей, які з початку війни на Сході України допомагали бійцям, армії та внутрішнім переселенцям. На той момент, коли проходило нагородження, мене у Вінниці не було, тож потім керівництво єпархії запросило мене і митрополит Михаїл особисто вручив цю почесну нагороду. Гарні зв’язки підтримуємо досі. Більше того - у мене з університетських друзів є багато тих, хто служать у церкві та стали військовими капеланами і тепер безпосередньо на фронті допомагають нашим хлопцям. Як на мене, не бути осторонь суспільних проблем - це обов’язок кожного громадянина та християнина. Якщо сьогодні є можливість комусь допомогти, це потрібно робити. Зі світлими помислами і щирою душею!

- Наша щира вдячність Вам, нових творчих здобутків на благо рідної неньки-України!

 

Advertisement
  • У Стамбулі відкрився болгаро-турецький бізнес-форум
    bsdliarie bsdliarie 25.04.2018 16:40
    tadalafil best price cialis online usa cialis sale buy generic cialis online: authenticknicksstore.com/# ...

    Детальніше...

     
  • Болгари нещадніші від європейців
    Крисаєв Володимир Іг Крисаєв Володимир Іг 24.04.2018 08:47
    Некоректний переклад назви, в перекладі на російську "беспощадные". Мабуть треба змінити на "менш ...

    Детальніше...

     
  • Конференція про ефективне цифрове навчанні завершилася «Закликом до дій з Софії»
    Buy Cheap Essays Buy Cheap Essays 23.04.2018 16:44
    write my essay essay writing mechanics english language essay writing write my essay: writemyessay.us.org ...

    Детальніше...

     
  • У Болгарії знайдено унікальний артефакт – нефритовий амулет
    Online Loans Online Loans 20.04.2018 16:06
    advance cash loan bad credit personal loans guaranteed approval bad credit personal loans guaranteed ...

    Детальніше...

     
  • Загартована найвищим гартом
    Лара Шон Лара Шон 19.04.2018 19:21
    На одному подиху прочитала початок розповіді про Галину Іваніну Смирнову. Я з того покоління, що вчило ...

    Детальніше...

Sofia Bulgaria Partly Cloudy (day), 27 °C
Current Conditions
Sunrise: 6:28 am   |   Sunset: 8:22 pm
24%     6.4 km/h     31.426 bar
Forecast
Чт. Low: 10 °C High: 28 °C
Пт. Low: 12 °C High: 25 °C
Сб. Low: 12 °C High: 26 °C
Нд. Low: 11 °C High: 26 °C
Пн. Low: 10 °C High: 27 °C
Вт. Low: 11 °C High: 28 °C
Ср. Low: 13 °C High: 29 °C
Чт. Low: 14 °C High: 29 °C
Пт. Low: 13 °C High: 28 °C
Сб. Low: 13 °C High: 25 °C

Grid List

Напередодні 70-річного ювілею спортивного клубу ЦСКА (Софія) в залі стадіону «Болгарська армія» відбулася офіційна презентація подарункового фотоальбому «70 років ЦСКА», який склали спортивні журналісти Тодор Шабанські і Боян Бойчев та фотограф Бончук Андонов.

На 360 сторінках видання представлені факти, статистичні дані і сотні унікальних фотографій, що розкривають найпам'ятніші миті, показують особистостей та досягнення клубу. «Кожен уболівальник може пишатися цим фотоальбомом. Під час роботи над книгою ми виявили безліч доказів того, що клуб ЦСКА, який виховав третину олімпійських чемпіонів Болгарії, об'єднує одні з кращих, як на національному, так і на міжнародному рівні, болгарських команд у багатьох видах спорту», – поділився після презентації Тодор Шабанські.

В альбомі опубліковано безліч невідомих досі фотографій, у ньому міститься величезна за обсягом інформація, яка буде відкриттям навіть для найзавзятіших уболівальників клубу. Більш детально про зміст видання розповів один з його творців – фотограф Бончук Андонов: «Я дуже щасливий тим, що мені – 70-річній людині і однолітку ЦСКА – випала честь взяти участь у реалізації цієї ідеї. Я завжди вважав за честь зробити що-небудь для ЦСКА, що особливо стосується мене як фотографа, який довгі роки збирав, зберігав і тепер зумів надати більшу частину фотографій зі свого архіву для виготовлення цього альбому. Для нас величезна гордість і той факт, що 90% цих фотографій зроблені людьми, тісно пов'язаними з історією ЦСКА. У виданні перераховані й імена всіх, хто зробив свій внесок у створення ювілейного альбому. І я сподіваюся, що це буде тільки доброю традицією творення подібних альбомів й іншими клубами, що сприяє популяризації та збереженню фотоархівів, які оповідають про історію спортивних клубів та болгарського спорту в цілому».

У цьому фотоальбомі зібрана історія ЦСКА, а майбутнє належить усім тим, хто виступає в різних складах клубу на даний момент, – стверджують автори видання. На презентації книги були присутні і деякі з найвидатніших спортсменів, котрі виступали за ЦСКА, – такі як олімпійські чемпіони Таня Богомилова в плаванні і Валентин Йорданов у боротьбі, футбольні легенди Димитр Пенев і Аспарух Никодимов. На святковому вечорі почесний президент ЦСКА Димитр Пенев вручив книгу молодому капітанові футбольної команди Божидару Чорбаджійському, що стало символічним мостом, який зв'язує колишню славу ЦСКА з новим поколінням і розвитком клубу. Димитр Пенев побажав успіху всім видам спорту в Болгарії, висловивши оптимізм щодо майбутнього ЦСКА, незважаючи на  труднощі, які трапляються.

На думку Божидара Чорбаджійського, клуб розвивається правильним шляхом, продовжуючи і зберігаючи багату історію ЦСКА: «Я хочу подякувати за привілей прийняти естафету від таких великих людей. Маю велику надію, що в один прекрасний день я стану частиною іншої такої ж книги, і мені пощастить передати естафету іншому молодому спортсмену, який був би так тісно пов'язаний з ЦСКА, як я. Я також дуже сподіваюся, що ЦСКА продовжить добиватися успіхів і в майбутньому з тим, щоб зайняти своє заслужене місце, а саме – на вершині».

ЦСКА (Софія) дав шанувальникам болгарського спорту багато приводів для гордості і підвищення національної самосвідомості, і нова книга-альбом може стати справжнім натхненням для молодих спортивних талантів Болгарії. Ось чому футболісти ЦСКА настільки завзято готуються до очікуваних викликів. Адже на 25 квітня призначено важкий півфінальний поєдинок-відповідь проти їхнього вічного суперника – команди «Левскі» (Софія). А саме в день 70-річного ювілею – 5 травня – їм належить зіграти проти чемпіона країни «Лудогорец». Спеціально для цього матчу команда вийде на поле в ювілейній ретро-формі, а керівництво клубу обіцяло ще багато приємних сюрпризів для уболівальників.

Відвідувачі столичної галереї «Лоранъ» до 18 травня можуть подивитися представницьку виставку художника Івана Тричкова /1892-1959/. Здобувши деяку популярність на початку ХХ століття, згодом художник впав у забуття. У минулому році виповнилося 125 років від дня його народження, але виставка організована лише зараз, через складність зібрати в одному місці його розкидані по різних місцях твори.

Більш докладно про художника розповіла мистецтвознавець Маріяна Аврамова: «Іван Тричков популярний, перш за все, як пейзажист. Самі його сучасники називали його "Майстром гірського пейзажу". Це демонструє і дана виставка, на якій представлені намальовані ним види на гори Ріла, Пірін, Стара-Планина, на поріччя річки Маріца. Ось чому експозиція названа "Красива природа Болгарії"».

Життєва доля художника не з найлегших, – розповіла ще Маріяна Аврамова. – Іван Тричков народився в місті Враца. Пізніше він вступив до Художньої академії, але з соціальних і життєвих причин був змушений припинити своє навчання. Через участь у Балканській і Першій світовій війні талановитому художнику так і не вдалося закінчити Академію. Потім довгі роки Іван Тричков працював чиновником у різних державних інституціях, в тому числі і креслярем. Далі були роки на терені вчителя, і лише тільки в 30-х роках ХХ століття він домігся достатньої популярності і попиту на свої твори, щоб забезпечувати собі засоби на життя тільки малюванням. У ті часи серед шанувальників мистецтва Тричкова було чимало представників еліти країни – в тому числі представники царської адміністрації, посли, письменники. В цілому, Іван Тричков був дуже продуктивним творцем, який представив, щонайменше, 22 виставки своїх творів.

Зміни, які настали в Болгарії після 1944 року, коли в країні був встановлений комуністичний прорадянський режим, привели і до різкого повороту в долі художника. Хоча він і не був особливим противником нової системи і прокламованого нею «соціалістичного реалізму», Тричков не досить вдало адаптувався до нових умов. «Його стали сприймати надто неоднозначно, – зазначила Маріяна Аврамова. – Одним він дуже подобався, але іншим ніяк. Вони-то стверджували, що мистецтво його недостатньо виховує. Причиною такої критики, найімовірніше, стали колишні його близькі зв'язки з Палацом. І хоча з цього питання немає конкретних архівних документів, в цілому, він впав у немилість. Все-таки, негатив щодо нього не був настільки затятим, як щодо інших художників тих часів, його не затримували і не піддавали прямим репресіям. Просто інтерес до його творів різко зменшився. В результаті Іван Тричков був змушений постійно стукати в двері до своїх друзів і знайомих, пропонуючи їм свої картини практично за безцінь».

До кінця свого життя Іван Тричков продовжив малювати. Він постійно подорожував по Болгарії, відтворюючи краєвиди, які його надихали. Він серед тих митців, які неухильно слідували за своїм відчуттям краси природи. Івана Тричкова сміливо можна назвати жанровим консерватором. У нього практично немає інших полотен, крім пейзажів. Лише зрідка він зображував на своїх картинах людські фігури, оскільки його звинувачували в тому, що його роботам не вистачає руху. В цілому, однак, Тричков не був готовий іти на компроміси зі своїм творчим баченням. Ось чому і в більш пізніх його творах відчутно те ж саме, навіть більш багате поетичне випромінювання. Свою останню виставку живописець організував усього за рік до своєї смерті.

З приводу нинішньої експозиції в Софії видано каталог, який практично є взагалі першим виданням, присвяченим Івану Тричкову. «До цього моменту не було інших видань, присвячених повністю його життю і творчості. Так що ми дуже задоволені такою комбінацією виставки з каталогом, що створило нам можливість надати побільше інформації про автора, – заявила Маріяна Аврамова.

«Тричков володіє дуже точним сприйняттям і природним, природженим чуттям до природного мотиву. Його твори вселяють почуття безмежної реальності», – пише мистецтвознавець Маріяна Аврамова в цій хоча і не великий, але першій книжці, присвяченій художникові.

Недільний ринок у місті Кубрат, у північно-східній частині країни, не є звичайним місцем для покупок. На ринку люди зустрічаються, обмінюються інформацією, отримують новини від своїх родичів, які проживають за кордоном. Тут продавці-виробники мають постійних клієнтів, серед яких і безліч торговців, на яких розраховують.

На ринку в місті Кубрат

А весна – це сезон, коли кожен поспішає посадити овочі на своєму городі. Тут, на ринку в місті Кубрат, інтерес до виробників розсади сильно підвищується саме в квітні. Одним з таких виробників є Хасіє Деліібрямова з міста Сливо-Поле, в Русинській області, яка займається виробництвом овочів уже 20 років.

На ринку в місті Кубрат

Завдяки своїм оранжереям, місто Сливо-Поле давно відоме в цьому районі як центр виробництва овочів, які забезпечують основний промисел. «Ранньою весною ми вирощуємо розсаду помідорів, – розповідає Хасіє Деліібрямова. – Частину розсади ми саджаємо в наших оранжереях, а іншу частину продаємо на ринку. Оранжерейне виробництво помідорів є основним заняттям для нас, крім того ми вирощуємо картоплю і пропонуємо нашу продукцію на різних ринках. Уся моя родина зайнята у виробництві. Наші оранжереї займають 0,3 га площі; в посилений, напружений сезон наймаємо також робітників».

На ринку в місті Кубрат

І Красимир Чавдаров – теж із міста Сливо-Поле, продає розсаду помідорів разом зі своїм сином. «У нас 9 оранжерей, і ми виробляємо переважно ранні сорти помідорів, перцю і огірків. Потім ми продаємо свою продукцію, переважно на ринку в місті Русе. Я вже 20 років займаюся виробництвом овочів. З роками стає все важче, оскільки імпортна продукція заважає місцевому виробництву. Вся сім'я зайнята в цих оранжереях, тільки в посилений літній період нам доводиться наймати робітників. У нашому секторі все дуже дорого – насіння, добрива, але праця – найдорожча. Холодний початок весни змусив нас додатково нагрівати оранжереї, а все це – витрати».

Серйозний скандал набирає швидкості в державах, які нещодавно вступили до Європейського союзу. Він спалахнув минулого року, коли з Вишеградської четвірки забили тривогу, що в нових країнах-членах ЄС продаються продукти харчування більш низької якості, ніж пропоновані на ринках старих членів. Розпочалися спільні перевірки, в ході яких дійсно були встановлені значні розбіжності. Сам Брюссель був вражений хвилею невдоволення в Центральній і Східній Європі, і обіцяв вжити заходів.

Болгарія не є винятком серед групи країн, обурених спробами мультинаціональних компаній ділити громадян Європи на дві категорії – першого сорту і другого сорту. Тим більше що виявилося, що деякі продукти харчування, і не тільки вони, продаються за вищими цінами в відчутно бідній і відсталій частині об'єднаної Європи. Компетентні органи в Болгарії здійснили кілька перевірок і провели аналізи змісту імпортних продуктів харчування, які продаються в країні, порівнявши їх з тими ж продуктами в торговій мережі Західної Європи. Результати останньої перевірки Міністерства сільського господарства, продовольства та лісових ресурсів були опубліковані днями і викликали гострі реакції несхвалення в суспільстві. Виявилося, що є випадки, коли ціни в Болгарії відчутно вищі, ніж на Заході, що хімічний склад продаваних у Болгарії продуктів харчування відрізняється від еквівалентів тієї ж марки в більш розвиненій частині Європи. Так, наприклад, у дитячих сухих молочних сумішах було виявлено пальмову олію. Болгарія розташована в південно-східній частині Європи, але все ж вона далеко від пальм, і ні в якому разі не можна сказати, що це традиційний продукт для болгар. Просто ця олія дешевша і неякісна. В кінцевому рахунку, виходить, що біднішим продають більш дорогі і неякісні продукти. Один з болгарських депутатів навіть згадав слово «апартеїд».

У чому логіка мультинаціональних компаній у подібних випадках? Тому що мова йде не про винятки, а про встановлену практику. На перший погляд вона навіть похвальна, бо це свого роду адаптація різних продуктів до специфіки місцевих ринків. Ясно, що британці і болгари, наприклад, мають різні звички і уподобання в їжі. З цієї точки зору, відмінності в варіантах одного і того ж торгового продукту в залежності від ринку, для якого він призначений, логічні. Але не тоді, коли мова йде про більш низьку якість і більш високі ціни. По-перше, тому що немає обґрунтованих аргументів продавати дорожче на менш платоспроможних ринках і, по-друге, різниця в хімічному складі неприйнятна за рахунок вкладення більш неякісної сировини. А саме це і стало причиною згаданого скандалу.

Ця поведінка мультинаціональних фірм має економічне пояснення. Ринки в Центральній і Східній Європі невеликі за обсягом, і економічно неефективно розробляти спеціальні продукти для них, тому що вони будуть коштувати дуже дорого. Якщо тільки не підняти ціну на ці продукти. Очевидно, що саме про цей підхід ми й говоримо в конкретному випадку: виробники роблять східноєвропейські варіанти даного продукту з більш низькоякісним змістом, і він продається дорожче, ніж на Заході, бо  відповідає «специфічним місцевим особливостям ринку». Так, на практиці, спостерігаються подвійні стандарти і розподіл споживачів на перший і другий сорти. В об'єднаній Європі це неприпустимо в принципі, і тому навіть Брюссель був вражений і обіцяв терміново прийняти європейську директиву, щоб покласти край цій ганебній практиці.

Але, в принципі, східноєвропейські споживачі, в тому числі і в Болгарії, не мають нічого проти продуктів харчування транснаціональних компаній, які заповнюють ринок. І вони мають рацію, тому що ці продукти зарекомендували себе на світових ринках. Тим більше що деякі з цих гігантських компаній навіть мають заводи в Болгарії, на яких виробляється багато з такої продукції і на яких працює чимало болгар.

Залишається, однак, неприємне відчуття дискримінації і недооцінки, а ніхто не любить, коли його обманюють і ставляться, як до людини другого сорту.

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.