21
Чт., черв.

Grid List

Іноземні громадяни, які мають болгарське походження і законно знаходяться на території Болгарії без візи для довгострокового перебування, але які уклали трудовий договір з місцевим роботодавцем, можуть подати документи на отримання статусу постійного місця проживання в країні без виїзду з Болгарії. Це передбачається в нових змінах Правил застосування Закону про іноземців, схвалених сьогодні урядом країни.

Таким чином іноземці, що мають болгарське походження, не повинні залишати країну для отримання візи Д, а після оплати передбаченого мита можуть на місці подавати документи на отримання постійного виду на проживання в Болгарії, повідомляє прес-служба уряду.

Також іноземним громадянам, які мають болгарське походження, не потрібно буде надавати документи про наявність коштів при подачі документів на отримання постійного місця проживання в Болгарії, передбачається в змінах, а термін розгляду документів скорочується з 14 до 7 днів.

З 1 липня розмір соціальної пенсії в Болгарії збільшиться з 120.98 лв.  до 125.58 левів, передбачається в прийнятій сьогодні Радою міністрів постанові, повідомляє прес-служба уряду.

Зміни приведуть і до збільшення інших пенсій, пов'язаних з трудовою діяльністю, бо їх розмір визначається в залежності від розміру соціальної пенсії по старості. Це пенсії по військовій і цивільній інвалідності, соціальна пенсія по інвалідності і персональна пенсія.

Підвищаться нормативно встановлені доплати до пенсій, які визначаються як відсотки від розміру соціальної пенсії по старості.

Соціальну пенсію по старості в Болгарії отримують люди віком старше 70 років, дохід яких нижче гарантованого мінімуму.

Також з 1 липня розмір мінімальної пенсії в країні підвищиться до 207 левів, а середня стане близько 360 левів.

«Уряд Бойко Борисова шкідливий для всіх болгар, небезпечний, і повинен піти», -- заявила депутат Болгарської соціалістичної партії (БСП) Єлена Йончева при внесенні до канцелярії Народного зібрання Болгарії вотуму недовіри уряду.

Це вже другий вотум соціалістів нинішньому уряду, цього разу на тему «Безпека».

«Всім болгарських громадян очевидно, що цей уряд не стравляться зі своїми основними обов'язками. Тому він повинно піти», -- була категоричною Йончева.

Вона пояснила, що мотиви вотуму охоплюють провал в роботі Ради міністрів та МВС щодо забезпечення національної безпеки і провал в роботі уряду по забезпеченню необхідних умов для болгарських військовослужбовців.

«Очевидно, що довіра болгарських громадян до МВС дуже низька. Болгарські громадяни вже не вірять МВС і не повідомляють про побачені злочини», -- заявила ще Йончева.

Вона уточнила, що соціалісти все ще не розмовляли з іншими парламентськими групами про підтримку вотуму недовіри уряду.

Зі свого боку заступник голови парламентської групи ДПС Йордан Цонев повідомив, що його група підтримає вотум.

«Ми першими запропонували цю тему ще в січні. У нас є свої аргументи, але у ДПС розширене тлумачення національної безпеки, яку підриває участь націоналістів в уряді. Цей уряд і коаліція шкідливі для Болгарії. Будь-яка обрана тема актуальна. А тема безпеки найактуальніша», -- пояснив Цонев.

В інтерв'ю БНР єврокомісар з питань євро і соціального діалогу Валдіс Домбровскіс заявив, що низькі доходи не перешкоджають приєднанню Болгарії до фінансового механізму ERM-2, так званого  «залу очікування» Єврозони, а пізніше і до самої Єврозони.

Питання про приєднання залежить, в основному, від Європейського центрального банку і від країн-членів ERM-2, доповнив єврокомісар, зазначивши, що робота в цьому напрямку триває, і він сподівається, що Болгарія приєднається до «залу очікування» Єврозони протягом року.

Болгарська економіка серйозно відстає від економік країн Європейського союзу, займаючи останнє місце по реальному споживанню, що дорівнює 55% від середнього в ЄС. Також Болгарія на останньому місці ЄС і по ВВП на душу населення, показують дані Євростату за 2017 рік.

Всупереч останнім місцям в ЄС показники Болгарії поліпшуються, в 2016 році реальне споживання в країні, виражене в паритеті купівельної спроможності, було 53%.

У 2017 році на передостанньому місці по реальному споживанню в ЄС перебувала Хорватія з 61%, перед нею Угорщина з 63% і Румунія з 68%.

Перші місця в ЄС по реальному споживанню займають Люксембург з 130%, Німеччина з 122% і Австрія з 118%.

За показником ВВП на душу населення Болгарія також займає останнє місце серед країн ЄС. У 2017 році ВВП країни на душу населення, виражений в паритеті купівельної спроможності, склав 49% від середнього в ЄС. Передостаннє місце і за цим показником займає Хорватія з 61%, перед нею Румунія з 63% і Угорщина з 68%.

Лідерами за цим показником стали Люксембург з 253%, Німеччина з 123%  і Ірландія з 184%.

Комісія з енергетичного і водного регулювання Болгарії і Регуляторний орган енергетичного ринку Туреччини підписали Угоду про двостороннє співробітництво, – повідомляє БНР.

Очікується, що домовленості сприятимуть не тільки розвитку енергетичного сектору, але й економічному зростанню країн регіону.

Угода з Туреччиною є результатом політики болгарського енергетичного регулятора щодо розширення взаємодії з подібними  органами інших країн.

Раніше Комісія уклала угоди про співпрацю з регуляторами в енергетиці з Румунії, Греції, Македонії, Чорногорії і Сербії, а також з водними регуляторами Косово, Албанії та Грузії.

«Мертве хвилювання» – прихована небезпека, яка утворюється після того, як хвилювання на морі стихає, – пояснив в ефірі Радіо «Фокус» Борис Захарієв, головний експерт в Дирекції «Порятунок на воді» Болгарського червоного хреста.

При «мертвому хвилюванні» короткочасно море починає тягнути людину далі у воду, процес цей нетривалий, але людина впадає в паніку. «В першу чергу важливо зберегти спокій і не намагатися плисти на те ж саме місце, звідки почало тягнути в море», – пояснив Захарієв. Він додав, що іноді течією може знести людину вбік, і найчастіше люди, що потрапили в цю ситуацію, починають намагатися плисти на те ж саме місце, звідки їх почало зносити, внаслідок чого втомлюються і впадають у паніку, що й призводить до інцидентів.

За словами Захарієва, «мертве хвилювання» в основному виникає на відкритих пляжах, де є передумови виникнення великих хвиль, після яких утворюються підводні ями. Швидкість «мертвого хвилювання» різна і залежить від сили хвиль та рельєфу берега. Це явище спостерігається в будь-який час, але частіше за все – в серпні.

Борис Захарієв рекомендує туристам не відвідувати пляжі, які не охороняються, і не лізти в воду при начебто спокійному морі й  піднятому рятувальниками червоному прапорі.

Зростання туризму в Болгарії вимагає збільшення кадрів, нестача яких відзначається в останні кілька років – з одного боку, кількісно, а з іншого – кваліфікаційно, – заявив в ефірі БНТ Румен Драганов з Інституту аналізу та прогнозів у туризмі.

За його словами, великий відсоток іноземних туристів повертається в Болгарію знову. За даними статистики, близько 38% німецьких туристів приїжджають на відпочинок у країну повторно, причиною чого, за словами Драганова, є відмінний туристичний продукт, пропонований Болгарією.

Країна пропонує різноманітний туристичний продукт, а Чорномор’я винятково безпечне. Сайти заповнені позитивними відгуками, а гості не можуть надивитися на спокій і насолодитися смачною їжею, – пояснив Румен Драганов.

Від 5 тис. до 5 400 сезонних працівників із країн поза ЄС працюватимуть цього літа на курортах Болгарії, повідомила міністр туризму Ніколіна Ангелкова на міжнародній конференції на тему «Роль і значення Чорноморського регіону і його зв'язок з Дунайською стратегією», яка проходить в Албена.

Ангелкова уточнила, що це дані на базі попередніх заявок, а остаточні цифри будуть зрозумілі в кінці сезону.

У 2017 році на курортах країни працювало 369 тис. осіб, 3 400 з яких були сезонні робітники в основному з України, Молдови, Білорусі та одиниці з Таїланду і Філіппін.

«Буде введено новий податок на апартаменти в курортних комплексах, які здаються в оренду», -- заявив віце-прем'єр Болгарії Валерій Симеонов, коментуючи пропозицію «Об'єднаних патріотів» внести зміни в Закон про місцеві податки, повідомляє «24 часа».

Зміни були прийняті в середу бюджетною комісією Народних зборів Болгарії. Симеонов пояснив, що метою нових змін є охоплення апартаментів, які використовуються як туристичні об'єкти без оплати податків.

«Здебільшого страждають через це власники готелів, які вкладають кошти в ремонт, а туристи користуються апартаментами в комплексах», -- доповнив Симеонов.

Так, попередньо власники нерухомості на курортах національного значення щорічно повинні будуть  платити податок в розмірі від 0.5 до 0.7% від податкової оцінки, якщо об'єкт не є основним житлом власника. Точний розмір податку буде визначатися місцевою адміністрацією.

Власники нерухомості на курортах не національного значення повинні будуть платити від 0.2 до 0.4% від податкової оцінки.

Симеонов підкреслив, що в Пальма-де-Майорці взагалі заборонено здавати апартаменти в оренду туристам.

Він повідомив, що після введення нового податку за сезон доходи від нього складуть близько 200 млн. левів.

32 пересувні об'єкти встановлені на пляжі Сонячного берега на порушення схваленої міністром туризму схеми і без дозволу головного архітектора Несебра.

20 із них встановлено на території пляжу «Сонячний берег – південь», 5 – на «Сонячний берег – центральний» та 7 – на «Сонячний берег – північ». Це показала перевірка Дирекції з національного будівельного контролю, проведена за розпорядженням міністра з регіонального розвитку і благоустрою Болгарії Ніколая Нанкова, – повідомляє прес-служба міністерства.

Дані про порушення надані муніципалітету Несебра і Міністерству туризму для прийняття подальших дій в їхній компетенції.

Також було перевірено 5 об'єктів на пляжі Cacao beach, а саме THE ONE, La Cubanita, Cacao beach, Del Mar і BEDROOM – і констатовано, що вони відповідають передбаченій у схемі конфігурації. Згідно з Додатковими розпорядженнями Закону про устрій території головного архітектора Несебра на ці переміщувані об'єкти видані відповідні дозволи на установку.

Завтра, 15 червня, міністр регіонального розвитку Болгарії Ніколай Нанков відкриє розширену ділянку дороги між Поморієм і Ахелоєм, як і нову об'їзну дорогу Ахелоя, – повідомляє прес-служба міністерства.

Нова ділянка дороги Бургас– Сонячний берег полегшить трафік під час активного туристичного сезону, – підкреслюється в повідомленні.

Офіційна церемонія відбудеться о 17:00 на початку реконструйованої ділянки дороги від Поморія до Ахелоя. На подію запрошено і прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисова.

О 12:00 на території Болгарії було зареєстровано землетрус магнітудою 3.5 за шкалою Ріхтера, – показують дані Європейського сейсмологічного центру.

Епіцентр землетрусу був за 110 км південніше Софії, за 60 км на південний схід від Благоєвграда і за 18 км на північний захід від Гирмена, глибиною 15 км.

За даними Геофізичного інституту при БАН, землетрус був магнітудою 3.6 за шкалою Ріхтера, а епіцентр землетрусу був за 21 км на південний схід від Белиці, за 57 на схід від Благоєвграда і за 103 км на південь від Софії, глибиною 9 км.

Рекордна кількість потонулих на початку цього літнього сезону зафіксовано в Болгарії. «Мертве хвилювання» на Південному узбережжі країни забрало вже 8 жертв, – повідомляє «Нова ТВ».

Останній випадок стався кілька днів тому, коли в «мертве хвилювання» на Північному пляжі Бургаса потрапив і потонув молодий чоловік.

Потонулі вже є і в річках, і в неохоронюваних водоймах країни. Саме в таких місцях фіксується найбільша кількість інцидентів – 80%.

За словами експертів, на даний момент 17 пляжів у Болгарії становлять небезпеку через «мертве хвилювання».

Вони рекомендують туристам бути уважнішими на пляжах Іраклі, Обзор-північ, Харманіте поблизу Созополя, Каваціте, центральний пляж у Приморсько, південний на Сонячному березі, в Ахтополі і Синеморці, як і на двох пляжах у Помор’ї. Підводні ями утворилися в північній частині пляжу Каваціте і в кінці пляжу в Ахтополі.

На Північному узбережжі потенційно небезпечні пляжі в Дуранкулаку, Шаблі, поблизу Албени, на Золотих пісках, деякі в Варні, особливо в Аспарухово і Камчії.

Український далекобійник Ігор Труховскій, який ударив в Болгарії пасажирський мікроавтобус, сьогодні в Бургаської суді зізнався, що за ніч до рейсу випив одну пляшку горілки і почав другу, повідомляє Burgas24.bg.

«У неділю ввечері випив, не рахував точно скільки горілки. Випив одну пляшку 700 мл і почав другу», - розповів він в суді.

Він повідомив, що розвантажив товар в Шумені, після цього поїхав до Греції, поки не потрапив в аварію на Рішком перевалі.

Нагадаємо, що в понеділок, 11 червня, громадянин України, на своєму вантажному автомобілі врізався з мікроавтобус з турецької реєстрацією. При перевірці Дрегер показав 2.81 проміле алкоголю у водія вантажівки, а водій мікроавтобуса помер на місці аварії, ще шість пасажирів отримали поранення і були відправлені до лікарні.

Сьогодні о 13-ій год 07 хв. за  болгарським часом, у день літнього сонцестояння, в Болгарії настане астрономічне літо.

21 червня буде найдовшим днем ​​року, а ніч на п'ятницю -- найкоротшою. Сонце в цей день у  Болгарії зійде о 5-ій год.  49 хв., а  зайде о 21-ій год 08 хв. за болгарським часом. Тривалість дня буде 15 годин 19 хвилин і 29 секунд.

Максимальна температура в день літнього сонцестояння в Болгарії буде між 29 ° і 34 °. У п'ятницю літні бурі відновляться, в південно-східній  частині країни залишиться сонячно.

У суботу температура знизиться на 5-7 ° і максимальна буде між 21 ° і 26 °. У неділю буде холодно з мінливою хмарністю, у багатьох місцях пройдуть дощі. Максимальна температура підвищиться, але залишиться нижче 30 °.

На початку наступного тижня знову пройдуть короткочасні дощі, температура підвищиться, але в Західній Болгарії залишиться нижче звичної за червень.

Вночі буде ясно і майже тихо. Вдень буде сонячно, після обіду в Північній і Західній Болгарії хмарність почне збільшуватися і  місцями пройдуть короткочасні дощі. Максимальна температура буде між 29 ° і 34 °.

Атмосферний тиск буде вище середнього за червень і почне знижуватися.

У  горах буде сонячно. У другій половині дня в західних районах хмарність почне збільшуватися і місцями пройдуть дощі. Дутиме помірний східний вітер. Максимальна температура на висоті 1200 метрів буде близько 19 °, а на 2000 -- близько 13 °.

На узбережжі буде сонячно, після обіду з характерним бризом. Максимальна температура буде між 29 ° і 32 °; температура моря -- між 23 ° і 26 °.

О 13-ій год.07 хв. болгарського часу в країні настане астрономічне літо.

Ніч прогнозується ясна, а день – сонячний. Після обіду з'являться тимчасові збільшення хмарності, але тільки на окремих місцях пройдуть дощі. Максимальна температура очікується між 28 ° і 33 °, у Софії – близько 28 °.

Атмосферний тиск підвищиться і буде вищим від середнього за червень.

У горах буде сонячно. Після обіду в західних районах з'являться тимчасові збільшення хмарності, на окремих місцях пройдуть короткочасні дощі. Дутиме помірний до сильного північно-східний вітер. Максимальна температура на висоті 1200 метрів сягне близько 20 °, а на 2000 – близько 14 °.

На узбережжі також сонячно з помірним північно-східним вітром. Максимальна температура коливатиметься між 24 ° і 28 °; температура моря – між 23 ° і 26 °.

Якщо запитати у науковця, що таке море, він дасть точне визначення. Але задайте таке ж питання художнику, і він не зможе відповісти однозначно. Бо бачить водну стихію у різних іпостасях: то вона спокійна і ніжна, то розбурхана і навіть жорстока. Тому і схиляємося перед силою мистецтва, яке збурює наші думки,  змушує замислитися над сенсом буття. Той, хто вміє передати свій настрій, свої надії і сподівання на полотні, людина особлива. Їй дано вміння своєрідного світобачення.

Ми зустрілися з Юлею Красовською та попросили і нас провести чарівними стежками поезії на полотні.

-- Пані Юлю, багато наших читачів  знайомі з Вами, Вашими творами. Тому цікаво знати не тільки про Ваші роботи, а і про Вас. Звідки Ви родом, як опинилися в Болгарії?

-- Я народилася в мiстi Днiпро. До Болгарiї  приїхала всього на три мiсяцi по роботi, але тут зустрiла свого майбутнього чоловiка i вже в шлюбI три роки.

-- А Ваш чоловік теж людина творча? Чи пiдтримуе вiн вас?

--Якоюсь мIрою так, вiн любить мистецтво і  розумiється на ньому. Але професiя в нього не творча: ремонтує машини. Та вiн мене пiдтримує i є головним критиком. Має тонкий вишуканий смак. Тому я завжди прислухаюся до його думки, і коли він схвалює ту чи іншу роботу, це надихає мене, я усвідомлюю, що справді вдалося передати настрій на полотні.

-- Ви стали щасливою мамою. Вашій донечці скільки виповнилося?

-- Це велике щастя бути мамою! Донечцi скоро буде 5 мiсяцiв. І кожного дня якась новина: то вона посміхнулася, то замислилася, то потяглася ручкою до якогось предмета. Кожна мама мене зрозуміє! Дитина – це надія і яскравий промінчик світла, який осяває життя, робить його по-справжньому багатогранним.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

-- Це ж стільки нових турбот з’явилося! А Ви все така ж енергійна – встигаєте побувати на багатьох виставках, самі продовжуєте писати полотна… Як Вам це вдається?

-- Дякую, з появою доньки я стала ще бIльш енергiйною (смiється). Кожна мама має свої секрети, як встигати скрiзь! Хочеться, щоб донечку скрізь оточувала чистота, хочеться, щоб її тато мав смачний обід, щоб у домі був затишок. Все це називається коротким, але таким великим словом – щастя!

 -- У виші Ви здобули спеціальність архітектора. Як взаємопов’язуються творчість архітектура і створення полотен? А що вони тісно переплітаються, тому безліч прикладів. Наприклад, у Вашій сторінці на фейсбуці Ви виклали досить цікавий матеріал про с. Бришлян поблизу Бургаса (територія Странжарського природного парку). Трьохсотрічні будинки зведені так, що витримують землетруси і гірські вітри, причому без фундаменту. Як архітектору це Вам цікаво, але ж і як художнику також?

-- Для мене архIтектура i малювання є нерозривними, це одне ціле. Не уявляю свого життя без цих двох напрямкiв. Так як основна тема моїх картин це архiтектура, то я спочатку вивчаю будIвлю з точки зору архiтектора, а потiм передаю на полотнi баченням художника. Таким чином робота стає бIльш концептуальною, глибокою, емоцiйною.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

 -- Болгарія, її незвична краса надихають багатьох творців. Ви також зацікавилися природою країни, автентичністю старих поселень, людьми? Як це відбивається у полотнах?

-- Болгарiя дiйсно надзвичайна країна! Ми з чоловiком полюбляємо подорожувати містами i  селами. Всі вони дуже різні, вони немов отримали своє дихання від щирих і добрих людей, які тут живуть. Таким чином в мене є можливiсть побачити та вiдчути весь колорит мiсця, а потiм передати його на полотнi. І якщо це вдається, радію.

 -- У якому стилi та технiцi виконуєте свої роботи?

-- Свої роботи я вiдношу до iмпресiонiзму. Менi важливо показати емоції, враження, настрої. Полюбляю малювати акварелю, використовую і туш та масло (технiка лiсiровки).

-- Ви побували на багатьох виставках, познайомилися з роботами болгарських художників. Чия творчість Вам найбільше імпонує?

-- У Болгарiї дуже багато талановитих та визначних художникiв. Менi дуже подобаються роботи Володимира Димитрова-Майстора. Це справжній майстер – оригінальний та неповторний, це одне з великих iмен у болгарському живопису. Працював у першiй половинi 20 столiття. А з сучасних художникiв -- Стоян Цанев, Андрiй Янев, Десiслава МIнчева, Стойко Сакалiєв.

Ми зустрілися з Юлею Красовською

 -- Звичайно, творіння художника – то стан його душі, то робота, пишучи яку, митець аж ніяк не думає про матеріальну винагороду. Але ж, вибачте, треба і про хліб насущний дбати. Чи продаєте свої картини, чи є на них попит? І ще одне – чи не жалкуєте, розстаючись з тим, що створили, у що душу вклали?

-- Продаж картин, то дуже цiкава тема. А що стосується моїх робIт, вони продаються. I що дуже важливо для мене, люди, якi їх купують, вIдчувають саме те, що я хотiла передати і сказати. Дуже рада, що мої картини приносять позитивнi емоцiї своїм власникам.

-- І наостанку: хотіли б отримати від Вас пораду: як у сірих буднях життя навчитися бачити прекрасне?

-- Гарне питання, але все дуже просто! Ми постiйно поспішаємо, i дуже часто пробiгаючи по однiй i тiй же стежині додому чи на роботу, не помiчаємо прекрасного, яке поруч з нами. Слід зупинитись та обернутись навколо, краса в деталях!

Наш співрозмовник - кондитер Оксана Клименко

Життя, як та мозаїка - різнопланове и барвисте. І тільки від самої людини залежить, яких кольорів у ньому буде більше: сірих та нудних, чи житєстверджуючих.

У кожного, хто переїхав жити з України в Болгарію, своя історія такого вибору. У чомусь історії схожі, але є й суттєві відмінності. Адже скільки людей - стільки й доль.

Ми зустрілися з Оксаною Клименко - чудовою дружиною і матір'ю, майстром-кондитером, яка радує багатьох смачними тортами, кексами, іншими витворами кондитерського мистецтва.

- Пані Оксано, Ви жили і працювали в славному місті Дніпрі. Здається, Вам нічого не бракувало: була робота в затишному офісі, будинок, сім'я. І ось Ви переїхали у Болгарію. Чому визрів такий план, і чому саме в Болгарію?

- Зіграли роль кілька факторів. Дніпро -- промислове місто, дуже забруднене, діти постійно хворіли на алергію, дуже хотілося відвезти їх жити до моря. Початок військових дій в Україні тільки підштовхнув нас до рішення, яке давно визріло. Болгарія, напевно тому, що я закохана в цю країну з дитинства. Коли мені було 11 років, перший раз побувала за кордоном із мамою на відпочинку. І це була саме Болгарія. Ще тоді вона полонила мене своєю чудовою природою, теплим і ласкавим морем, привітними і доброзичливими людьми, і ... морозивом зі смаком ківі, аромат та смак якого пам'ятаю досі, хоча минуло вже більше 30-ти років!!! Ох уже те морозиво! Мабуть, це й стало вирішальним фактором (сміється).

oksana3

- Розкажіть, як обирали місце проживання? Адже можна і розгубитися: кожне місто країни троянд унікальне і неповторне - й місцем розташування, і звичаями.

- Ми жителі великого міста, які звикли до постійного руху, великої кількості людей і до розвинутої міської інфраструктури. Вибір припав на Варну -- приморське місто з цілорічним активним життям, де прекрасно поєднуються життя в місті і одночасно - відпочинок на морському узбережжі. Обожнюю це місто і кожен день закохуюся в нього по-новому. Варна дуже затишна і спокійна, зі своєю давньою і дуже цікавою історією. А тільки те, що кожен день можна прийти до моря, почути плюскіт хвиль, побачити море і влітку, і взимку -- досі надихає і радує нас!

- Треба бути все-таки рішучою, в чомусь навіть авантюрною людиною, щоб так кардинально змінити не лише своє життя, а й звичний побут усіх членів родини. От, наприклад, ваші обидва сини мали йти вже не до української, а до болгарської школи. Інша мова, інша програма. Як вони змогли адаптуватися?

- Діти дуже спокійно поставилися до переїзду. Для них це було схоже на велику захоплюючу пригоду. Тут вони дуже швидко освоїлися. Звичайно, перший час нудьгували за своїми українськими друзями, але з часом друзі з'явилися і тут. Мову вивчили дуже швидко, зараз уже говорять без акценту. Але при цьому ми завжди з великим задоволенням їздимо в Україну, там живуть наші бабусі і дідусі, наші друзі. Як би гарно нам тут не було, але коріння наше в Україні, ми постійно на зв’язку зі своїми родичами. Ми не політики, але, повірте, дуже нам болить, якщо в нашій рідній країні якісь негаразди. А їх немало…

- У Варні одна з найпотужніших українських організацій у Болгарії. Чи берете участь у її діяльності?

- Ну а як же інакше? Ми всі українці. Завжди дуже раді бачитися і спілкуватися з нашими співвітчизниками, чути рідну мову. Коли проводяться якісь заходи і звучить гімн України, важко бути спокійним. Тут і гордість за могутність нашої держави, славних лицарів, що мечем боронили її від загарбників, а потім розбудовували.

Ми всі дуже вдячні очільникам, активістам-діаспорянам, які так багато роблять для єднання українців, що проживають у Болгарії. Вони і про відзначення наших національних свят дбають, і про патріотичне виховання української молоді. Ми ж повинні нащадкам своїм передати, що всі вони – діти гордого волелюбного козацького роду.

oksana2

- А чим займається Ваш чоловік Олексій?

- Чоловік за освітою юрист, у Болгарії він не зміг працювати за фахом, і тому відкрив свою фірму по прокату автомобілів.

- Тут, у Болгарії Ви, пані Оксано, зарекомендували себе як вправний кондитер. Ви справжня спокусниця, бо неможливо, не сковтнувши слини, дивитися на створені Вашими ніжними і вмілими руками торти, інші шедеври кондитерського мистецтва. Ви десь навчалися цій справі?

- Пекти і готувати я любила з дитинства. Перший свій торт з мастичною прикрасою у формі «Одиниці» я зробила на перше святкування річниці молодшого сина. Причина була банальною -- пізно звернулася до кондитерів і не змогла замовити торт: у майстринь все було розписано. Ось і вирішила -- а чому б не спробувати самій зробити красу? Це було трохи більше 8 років тому. Торт зустріли гучними оплесками, ніхто з гостей не вірив, що виготовила його сама. Надихнувшись таким успіхом, я продовжила робити оригінальні торти -- спочатку для своїх друзів, потім стали звертатися друзі друзів. Далі -- більше, я «невиліковно захворіла» на «тортоманію», почала купувати спеціалізований інвентар і обладнання. Потім наші друзі подарували мені сайт. Так і почалася моя «солодка» творчість. Мені хотілося творити, дивувати чимось незвичним, вишуканим. Звичайно, згодом було багато навчальних майстер-класів у знаменитих кондитерів та флористів. Вчуся досі - щороку з'являються нові тенденції та напрямки в кондитерській промисловості. Хочеться вміти все!

- Вважається, що торти, особливо із кремом, то серйозна загроза стрункій статурі, що це страшенно калорійна їжа. А чи не можна робити так, щоб смачно і .. не дуже калорійно?

- Головне - вміти імпровізувати з продуктами і смаками. Зараз існує безліч рецептів приготування низькокалорійних кондитерських виробів, дуже корисних для здоров'я. Мигдальне і кокосове борошно, сир, ягоди, різноманітні фрукти -- все це використовую при приготуванні солодких страв. Цукру, вершкового масла – поменше, побільше фантазії, навіть якоїсь доброї магії. Зараз дуже популярні і найбільш затребувані французькі мусові торти і десерти – дуже легкі, ніжні, з фруктовими або шоколадними нотками. Покриваються такі десерти дзеркальним глазуром або шоколадним велюром. Справжнє свято краси і смаку!

Кондитер – це певною мірою ще й архітектор, бо треба на якийсь ювілей чи родинне свято не просто спекти торт, а й оформити його чи то у формі книги, чи навіть якогось саду або палацу; і флорист – якщо замовник хоче бачити на торті цукрові, вафельні чи кремові квіти; і візажист, і модельєр, і стиліст. Так що бачите, скільки професій мала опанувати. Справа це ой яка нелегка, вимагає надзвичайного терпіння. Та задоволення від такої роботи, від вдячності замовника, зачарованого неповторною красою, то моя перемога, мій тріумф.

oksana1

- Чи багато у Вас замовників?

- Слава Богу, за 3 роки життя і роботи в Болгарії вже маю постійних замовників, котрі мені повністю довіряють, і постійно з‘являються нові поціновувачі смачних, натуральних і красивих тортів – всім завжди раді!

- Розуміємо, що у Вас свої секрети, які Ви не захочете оприлюднювати. І все ж дуже хотілося, щоб Ви поділилися рецептом якогось тортика – щоб і бюджетним був, і не складним у приготуванні.

– Кожна господиня в Україні варить борщ. Рецепт усім відомий, але в кожній хаті він різний за смаком. Так і тут. Я пропоную рецепт приготування дуже швидкого і легкого «Матусиного торту», а ви вже самі постарайтеся не просто використати вказані інградієнти, а вкласти душу і любов при приготуванні, робити все не з примусу, а з великим бажанням.
Отже, записуйте:

2 яєць
1 склянка ( 200-грамова) цукру
1 склянка кефіру (в Болгарії використовую кисело мляко)
1 склянка будь-якого варення
2 склянки борошна (брашно тип 500)
2 чайні ложечки соди
400 грамів сметани 20%
Цукрова пудра, горіхи


Збити яйця до пишності, добавити цукор, збивати ще хвилин 5, добавити 1 склянку борошна, перемішати, добавити кисело и варення – добре перемішати. Наприкінці добавити соду (не гасити) і 2-у склянку борошна. Збити до однорідності. Випікати в духовці, розігрітій до 170-180 градусів (залежить від духовки) до готовності. Готовий корж розрізати теплим на 3-4 коржі. Для крему з’єднати сметану з цукровою пудрою (за смаком, десь 4-5 ложок). Промазати коржі кремом. Можна добавити горіхи.

Приємного апетиту!

Про свої незабутні зимові канікули, Різдво у колі української діаспори у Болгарії і новий тур, який стартує у лютому, в ексклюзивному інтерв’ю розказав лідер гурту «ТІК».

«І хтось мені скаже: а ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ піднімай!
Я просто перезаряджаю набої.
А ти коли хочеш – зі мною співай!»

Сьогодні у нас в гостях справжній патріот України, соліст гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

- Пане Вікторе, які ваші враження від зимової Болгарії? Як відпочили?

- Відпочили чудово, хоча наша поїздка була досить спонтанною. Влітку з родиною ми щороку відпочиваємо у Болгарії, яку дуже полюбили за чудовий клімат, неабияку гостинність, якісний сервіс, смачну різноманітну кухню і при цьому всьому - дуже помірні ціни. Давно хотілося побачити зимову Болгарію, про гірськолижні курорти якої я чув чимало хороших відгуків. Але справ наприкінці року було стільки, що за організацію відпочинку взялися у останній момент. На різдвяний період вже багато готелів були заброньовані, але маємо гарних друзів з української діаспори у Болгарії, і саме вони буквально за 5 хвилин допомогли із бронюванням готелю. За вісім днів відпочинку ми з дружиною і дітьми отримали чимало чудових вражень! Головне – нарешті вся родина стала на лижі!

Віктор Бронюк

- Ви – вправний лижник?

- Я - початківець. Власне, це вдруге у житті став на лижі. Мій перший досвід, шість років тому у Буковелі, був не дуже вдалим: поки з’їхав з гірки, мене тричі на шаленій швидкості збивали інші лижники (посміхається). При тому всьому, що я нікому дорогу не перегороджував, а пробував акуратно спуститися… На щастя, цього разу все було більш позитивно. Найбільше, що вразило і порадувало – тверезі і культурні лижники. За весь час, що ми були у Болгарії, жодного разу не бачили людей, які напідпитку ставали на лижі. Так що ніхто не заважав насолоджуватися катанням і прекрасними навколишніми краєвидами. Ми відпочивали на гірськолижному курорті у мальовничому містечку Банско, що з усіх сторін оточене розлогими горами, які поєднують у собі і ліс, і скелі, і вершини з білими шапками. Спускалися з найвищої гори Балканських гір, яка знаходиться на рівні 2600 км над рівнем моря. Було дуже незвично, що внизу тепло + 15 градусів!, а у горах – сніг і хороші траси. Гірськолижні курорти Болгарії: Банско, Боровець, Пампорово - взагалі вважаються найтеплішими у Європі. Ми познайомилися з інструктором із Сербії, який до цього багато років працював у Швейцарії та Австрії, і він підтвердив, що іншого такого місця, де +15, а можна кататися – не знайти. Якщо в Альпах часто вітряно і морозно, то у Болгарії на гірськолижних курортах дуже помірний і м’який клімат. Це особливо важливо, коли їдеш відпочивати з дітьми. Мій син Данило, наприклад, вперше став на лижі і швидко став найкращим лижником у нашій родині: буквально два рази покатався на малих гірках, а потім без падінь скорив дорослі траси! А от дружині і дочці Єві найбільше запам’ятався релакс після гірськолижного катання. У нашому готелі був чудовий басейн і SPA-процедури. І все – знову ж за дуже помірні ціни. Коштів, які ми на родину витратили у Болгарії, на жаль, аж ніяк не вистачило б на аналогічний відпочинок в українських Карпатах. До речі, у Болгарії зустріли дуже багато українців. Чесно кажучи, навіть не очікували! Співвідношення ціна/якість стають визначальними і взимку у Болгарію приїжджають дуже багато українців з південних регіонів – Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей.

Віктор Бронюк

- У Болгарії українці також єднаються. Створено кілька потужних українських організацій. Чи доводилося бачитися з їхніми представниками? Які враження від цих зустрічей?

- З представниками української діаспори у Болгарії ми познайомилися ще минулого року, коли з моїм другом, найсильнішою людиною планети Василем Вірастюком були у справах на півдні Болгарії. Чесно кажучи, до цього я не знав, що у Болгарії така чисельна українська діаспора. І що особливо важливо - громада дуже активна! З початку війни на Сході України українці, що живуть у Софії, Варні та багатьох інших містах, активно допомагають нашим героям, постійно надаючи волонтерську допомогу. Вони і медикаменти передавали, і влітку постійно організовують відпочинок для діток, чиї батьки загинули у зоні АТО та є учасниками бойових дій. А торік в офісі українського центру в Болгарії я став свідком, як медикаменти для наших героїв приніс…росіянин – бізнесмен, який давно живе у Болгарії і підтримує Україну. Ось такі цікаві речі інколи щастить бачити і тоді вкотре усвідомлюєш, як важливо, коли українські громади об’єднуються і стають сильними! Цього ж року з представниками української діаспори у Болгарії «Балканська Січ» нам вдалося зустрітися якраз на Різдво. Хоч Болгарія – православна країна, але Різдво там святкують за григоріанським календарем – 25 грудня. Головний святковий персонаж – Дядо Коляда. Болгарський Дід Коляда такий же сивобородий дідусь з мішком подарунків як і Дід Мороз, от тільки розносить смаколики і презенти діткам до Нового року. І хоч його ми вже не застали, 7 січня у гарному колі за нашими українськими традиціями відзначили Різдво. Звісно, обговорювали з представниками української діаспори проведення концерту «ТІК» у Болгарії. Домовились: як тільки буде нагода, виступ відбудеться!

- Чи надихнула вас нова поїздка до країни троянд на створення нових пісень?

- Звичайно! У цьому і є суть відпочинку: набратись вражень, щоб з новими силами творити! Відпочинок – це, в першу чергу, переключення уваги, можливість «відключити» мозок від буденних справ. Як би не хотілося, але вдома це рідко вдається зробити. Все одно хтось дзвонить, постійно виникають поточні справи. А от коли їдеш за кордон, всі рідні та друзів знають, що певний час ти будеш без зв’язку, тоді спокійно лишаєш телефон у номері і можеш повноцінно насолоджуватися відпочинком. А вже коли відновив сили, отримав нові емоції і до справ, і до роботи з радістю повертаєшся.

- На початку року прийнято підбивати підсумки минулого і будувати плани на майбутній. Що вважаєте своїми найбільшими творчими здобутками у 2017 році?

- 2017-й рік для нашого гурту «ТІК» був дуже плідним і насиченим. Ми відзняли три нові кліпи: у січні - «АЛЬО-НА», у липні – «Емочка», у грудні – «Волошки». А головне – мали незабутні зустрічі з нашими шанувальниками! У лютому-березні з великим туром «EuroDвіжн» відвідали 23 міста України. І кожен концерт був незабутнім! Повним нових знайомств, теплих зустрічей, сюрпризів на сцені і поза нею. Після концерту в Умані у нашому гурті на одного татуся стало більше – у тромбоніста Сергія Шамрая народилась донечка. А під час концерту у Вінниці колискову «Тане вечір» вперше зі мною на сцені співала моя дочка Єва. Цей виступ був дуже особливим і хвилюючим для нас обох. Незабутніми були і наші концерти у містах Східної України: Херсоні, Харкові, Миколаєві, Дніпрі. Зокрема, у Харкові, зібравшись перед концертом, люди просто встали і всі-всі почали співати гімн України! Це була неймовірно красива і щира картина, яка вкотре довела, що хто б що не хотів, а Харків – наш, український! Фінальний концерт українського туру ми відіграли у Києві, де виступили з ансамблем пісні і танцю Збройних сил України. А потім тур «EuroDвіжн» мав своє продовження за кордоном: влітку «ТІК» був хедлайнером Канадсько-Українського національного фестивалю (Canada’s National Ukrainian Festival) у містечку Дофін у провінції Манітоба.

Віктор Бронюк

- Які маєте плани на 2018 рік?

- Нові пісні, кліпи, гастролі – планів і цікавих ідей на цей рік маємо багато! Колектив живе і творча робота вже кипить. Цього року будемо продовжувати радувати і приємно дивувати своїх прихильників. З найближчих подій – наш новий тур Україною. П’ять років тому, у 2013 році, у нас був дуже вдалий «Великий тур маленькими містами». Зараз вирішили повторити успіх і збираємося з концертами відвідати невеликі міста. Адже зазвичай артисти виступають у обласних центрах, а трохи менші міста оминають. Це «неписане правило» і будемо ламати, адже гарна пісня має звучати всюди! Зараз саме допрацьовуємо графік туру, який плануємо розпочати наприкінці лютого. Також традиційно маємо багато запрошень виступів за кордоном. Тому після українських концертів будемо продовжувати розширювати географію гастролей. Дасть Бог, цього року і в Болгарії виступимо!

- Назва вашого гурту «ТІК» нам дуже імпонує, адже розшифровується, як «Тверезість і Культура». Нашому суспільству так бракує цих якостей: тверезого способу життя, культури спілкування. Навіть з екранів телевізорів (а ми тут дивимося передачі наших телеканалів) часто звучать брутальні речі, часто мовлення ведеться російською мовою. Чи продовжуватиме «ТІК» силою і владою пісенних творів і надалі нести культуру в маси?

- Ми – не з тих, хто стане кривити душею. Все, що робимо, йде від чистого серця. І воно у нас – на 100 % українське. Я змалечку розмовляв виключно українською мовою і не знаю, що таке має статися, щоб заспівав російською. При цьому, нас інколи звинувачують у використанні суржика. Але ж ми працюємо у жанрі стьобу і сатири, то й лексика у нас має бути народною, тією, якою спілкується більшість людей. До речі, до нас таку «ганебну» штуку робили і Микола Гоголь, і Михайло Коцюбинський. Приміром, останній, аби написати свої кращі твори, їхав у села і вивчав місцеві діалекти. А мені особливо приємно, що книжки Сосюри та Загребельного неодноразово потрапляли до рук слухачів саме після наших концертів. Якось мені написала дівчинка, яка назвалася внучатою племінницею Сосюри. Дякувала, що популяризуємо творчість її діда. Коли своїми патріотичними піснями ми даруємо людям можливість над чимсь задуматися, це чудово. А якщо наші веселі пісні комусь просто піднімуть настрій – це теж успіх! З гумором ми не розлучаємось, тому що певні речі та ситуації люди не готові сприймати буквально, коли про гострі проблеми кажеш їм у очі. А от через якісь смішні образи чи цікавих персонажів, шляхом висміювання, починаєш їм вказувати на суспільну чи соціальну проблематику, і вже легше ці серйозні питання сприймаються. Тому наше головне завдання – своєю музикою дарувати людям щиру, справжню емоцію. Якщо це лірика, вона має торкатися тонких струн душі, якщо щось смішне – змусити людину посміхатися, що теж багато чого варте. У момент, коли людина посміхається, вона не здатна зробити щось погане, дурне чи непристойне. Тому наше завдання - робити світ добрішим.

Віктор Бронюк

- Розкажіть трохи про свою дружину Тетяну. І дайте рецепт: як зберегти кохання у родині?

- Насамперед, у парі обов'язково повинні бути взаємоповага, взаєморозуміння й насолода кожним моментом. Ну і без романтики, природно, не обійтися (посміхається). Інша справа, що з роками її розуміння трансформується. Для молодих закоханих романтика в одному, для пари, яка вже прожила роки разом – в іншому. Спочатку, коли діти маленькі, нікуди не можеш вирватися, а коли з'являється можливість побути удвох, просто прогулятися вечірнім містом – це вже романтика. Ми із дружиною максимально багато часу проводимо з дітьми, але й удвох намагаємося кудись вириватися. Для пари це дуже важливо. Наша сімейна традиція - бути разом тоді, коли з'являється можливість! Якщо в мене є вільна хвилинка, я проведу її, у першу чергу, з дружиною й дітьми, а не буду займатися іншими особистими питаннями. Ми любимо всі разом поганяти м’яча, пограти у бадмінтон, з’їздити у ліс, подивитися цікаві фільми, розгадувати головоломки чи майструвати. Цього року у нашої родини - ювілей. 12 липня, у День Петра й Павла, будемо святкувати 10-ту річницю весілля. Щасливий, що за цей час ми з дружиною не просто не втратили, а закріпили ті почуття, які нас поєднали. Нам так само легко, комфортно й цікаво разом, як і у перший день нашого знайомства. Я вдячний своїй Танюші, що вона завжди з розумінням ставиться до всіх «нюансів» моєї роботи: що можу і на свята працювати, і раптово кудись поїхати, бо у графіку з’явився новий концерт. Я постійно у роз’їздах і на гастролях з гуртом «ТІК», тому вихованням дітей більшою мірою займається дружина. Моя Таня - справжня упорядниця нашого будинку, берегиня нашого сімейного вогнища. Той затишок, який маємо вдома - це, в першу чергу, її заслуга. Часто цінні поради вона дає мені і у творчості. До думки дружини я завжди прислухаюся. Вроджена жіноча інтуїція у неї підкріплена і гарним смаком, і досвідом, адже свого часу Таня теж була причетна до світу шоу-бізнесу - займалася організацією концертів.

- З 2008 року ви є головою благодійного фонду «Подільська громада», який визнаний найкращим благодійним фондом України. Чи існує цей фонд і донині?

- Звісно! «Подільська громада» плідно працює і наш фонд успішно реалізовує найрізноманітніші проекти. Зараз у фонді я є головою погоджувальної ради. Наше гасло незмінне: «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Фонд ми створювали спільно з владою та ініціативними мешканцями Вінниці, хотіли, аби наша організація не стала ще однією калькою на вже існуючі, коли вся діяльність обмежується освоєнням якихось ресурсів чи ходінням зі скриньками по вулиці і збиранням коштів з населення. Зміст нашого фонду глибший і цікавіший: ми вирішили стати надійним містком між активними учасниками громади, владою і бізнесом. За десять років здійснили багато цікавих проектів, починаючи від відкриття школи-адаптації для дітей-інвалідів, облаштування спортивних майданчиків, створення комп’ютерних класів у сільських школах, і закінчуючи відкриттям пам’ятника Тараса Шевченка на Музейній площі у Вінниці, підтримкою українських фестивалів та проведенням екологічних проектів. Коли після анексії Криму в Україну прийшла війна, звісно, Фонд не зміг залишитися осторонь. Спочатку допомагали людям із переселенням, потім шукали одяг та амуніцію для солдат, що йшли воювати. І чим більше загострювалися бойові дії на фронті, тим більше невирішених питань поставало, тож ми почали займатися буквально всім: що просять хлопці, те й намагаємося якомога скоріше дістати й доставити. Я завжди тільки «за» те, щоб приєднатися до гарних, якісних соціальних проектів. Зараз особливо хочеться підтримати обдаровану молодь, тому на базі «Подільської громади» ми також створили Корпоративний Фонд «ТІК». До нас люди часто звертаються за персональною допомогою, а оскільки ми вже повернули у бік Європи, хочеться, щоб все робилось цивілізовано. Щоб ми вже переходили від спонтанної благочинності до цивілізованої філантропії – робили нормально організовані проекти, де все прозоро і якісно. Щороку у наш Корпоративний Фонд гурт «ТІК» акумулює певну суму грошей і ми проводимо різні конкурси й мікрогранти для творчої молоді.

- Найвища нагорода для Вас, звичайно, визнання творчості, переповнені зали на концертах. Але у Вас є і офіційні нагороди: Ви - почесний громадянин Вінниці, маєте церковну медаль «За жертовність і любов до України». Що це за медаль?

- Це медаль, якою Українська православна церква Київського патріархату відзначала тих людей, які з початку війни на Сході України допомагали бійцям, армії та внутрішнім переселенцям. На той момент, коли проходило нагородження, мене у Вінниці не було, тож потім керівництво єпархії запросило мене і митрополит Михаїл особисто вручив цю почесну нагороду. Гарні зв’язки підтримуємо досі. Більше того - у мене з університетських друзів є багато тих, хто служать у церкві та стали військовими капеланами і тепер безпосередньо на фронті допомагають нашим хлопцям. Як на мене, не бути осторонь суспільних проблем - це обов’язок кожного громадянина та християнина. Якщо сьогодні є можливість комусь допомогти, це потрібно робити. Зі світлими помислами і щирою душею!

- Наша щира вдячність Вам, нових творчих здобутків на благо рідної неньки-України!

 

Advertisement
  • У Стамбулі відкрився болгаро-турецький бізнес-форум
    mmzCanda mmzCanda 19.06.2018 19:17
    viagra price try viagra for free order viagra viagra sale: canadiannowv.com ...

    Детальніше...

     
  • Болгари нещадніші від європейців
    Крисаєв Володимир Іг Крисаєв Володимир Іг 24.04.2018 08:47
    Некоректний переклад назви, в перекладі на російську "беспощадные". Мабуть треба змінити на "менш ...

    Детальніше...

     
  • Загартована найвищим гартом
    Лара Шон Лара Шон 19.04.2018 19:21
    На одному подиху прочитала початок розповіді про Галину Іваніну Смирнову. Я з того покоління, що вчило ...

    Детальніше...

     
  • Болгарія не видворятиме російських дипломатів
    Stanislav Stoikov Stanislav Stoikov 01.04.2018 08:53
    Сделаю репостам у многа груп чтобы больше украинцы узнали об эта

    Детальніше...

     
  • Цирк поїхав. Клоуни залишились
    Stanislav Stoikov Stanislav Stoikov 01.04.2018 08:48
    Сделаю репостам у многа груп чтобы больше украинцы узнали об эта

    Детальніше...

Sofia Bulgaria Fair (day), 26 °C
Current Conditions
Sunrise: 5:49 am   |   Sunset: 9:8 pm
49%     6.4 km/h     31.561 bar
Forecast
Чт. Low: 16 °C High: 28 °C
Пт. Low: 15 °C High: 27 °C
Сб. Low: 12 °C High: 21 °C
Нд. Low: 11 °C High: 22 °C
Пн. Low: 12 °C High: 20 °C
Вт. Low: 13 °C High: 20 °C
Ср. Low: 12 °C High: 21 °C
Чт. Low: 13 °C High: 23 °C
Пт. Low: 12 °C High: 25 °C
Сб. Low: 13 °C High: 24 °C

Grid List

Національна жіноча збірна Болгарії з волейболу відмінно почала гру в «Фіналі чотирьох» Золотої Європейської ліги. У півфіналі турніру в Будапешті болгарки здобули переконливу перемогу над командою Фінляндії з результатом 3: 0 (25:21, 25:13, 25:14) всього за 69 хвилини гри, повідомляє БНР.

Своїм успіхом болгарські волейболістки гарантували собі участь у  турнірі на Кубок виклику ФІБА, який відбудеться наступного тижня в Перу. Там команда Болгарії буде боротися за місце в наступному році в елітній групі турніру Ліги націй.

Національний музей «Земля і люди» в Софії був створений в 1986 році, завдяки щедрим дарам 90 болгарських і зарубіжних науковців, інтелектуалів, колекціонерів і 65 інститутів та фірм. Початок був покладений 1985 року, коли Ілія Делев – єдиний у світі збирач і колекціонер гігантських кристалів – подарував свою колекцію з умовою, щоб вона залишилася в Болгарії.

Національний музей Земля і люди

«Ця колекція сама по собі унікальна, – розповідає Петко Петров із музею «Земля і люди». – По суті, колекція торговця мінералами Ілії Делева розділена на дві частини. Одна частина потрапила в Париж у результаті торгової угоди, а інша – в Софії. І все. Більше колекцій гігантських кристалів у світі немає. Не має значення, наскільки багата держава і наскільки багатий музей – просто немає. У багатьох музеях можна побачити один кристал, два кристали, навіть три гігантських кристали, але побачити в одному місці майже 100, скільки налічується в нашому музеї, – це те, що робить їх винятковими, тому що вони справді дуже рідкісні».

Національний музей Земля і люди

Одна з найцінніших історичних наукових колекцій музею присвячена Петру Трантєєву і являє собою розповідь про життя печерних перлів, представлену в мінеральних зразках.

Національний музей Земля і люди

«Петко Трантєєв – легенда болгарської спелеології. Він не просто людина, яка збирала щось і створила колекцію, він, практично, перебуває в основі створення спелеології в її нинішньому вигляді. Ще з самого початку Петко Трантєєв і інші спелеологи почали створювати реєстр печер зі складанням точних карт, при цьому на дуже високому науковому рівні. Колекція – не тільки те, що виставлено у вітринах, ми зберігаємо записки, щоденники, карти, весь труд болгарських спелеологів», – пояснює Петко Петров.

Національний музей Земля і люди

З 1987 року 19 червня відзначається День дарувальника музею. Щороку відкривається виставка «Нові надходження», а на урочистій церемонії вручаються подячні свідоцтва дарувальникам музею. Що можна побачити на виставці цьогоріч?

Національний музей Земля і люди

«Перше, що привертає увагу в цій експозиції, – це великі чорні камені. Самі по собі вони, ймовірно, не справляють враження, але, по суті, це метеорити. Досі у нас не було такої колекції, у нас були зовсім маленькі, розміром з ніготь, екземпляри з Челябінська. А зараз ми отримали дарунок від Георгі Пенева, і ми дуже пишаємося, що у нас є така колекція з такими хорошими метеоритами. У Болгарії падало всього 5-6 метеоритів, і ці не болгарські, але зате вони – чудові зразки».

Національний музей Земля і люди

Інший цікавий експонат – це хіалофан з родовища «Бусовача» в Боснії і Герцеговині, подарований колекціонером-аматором Браніславом Пашалічем із Сербії. «Це один з кращих екземплярів хіалофана. Браніслав часто бере участь у біржах мінералів, організованих музеєм. Наші добрі стосунки матеріалізувалися в світовий взірець з родовища, де зустрічаються найкращі хіалофани», – ділиться Петко Петров.

Національний музей Земля і люди

Дуже шанований музеєм дарувальник, який теж присутній на виставці «Нові надходження», – це Ігор Пеков з Москви, один зі світових мінерологів, який знайшов для науки близько 200 нових мінералів.
"Завжди, коли мінералу більше, а не тільки маленький шматочок", – говорить наш співрозмовник, – Ігор Пеков дарує зразки мінералогічному музею ім. А.Е. Ферсмана РАН в Москві, Державному геологічному музею ім. Вернадського і музею «Земля і люди». Він ставить нас на рівень світових музеїв, і ми не можемо не радіти такому ставленню. Щоразу, коли він прибуває в Болгарію, він приносить не по 2-3, а по 10-15-20 нових мінералів, при цьому не просто нових і тільки що виявлених, а авторські зразки з типового родовища, які мають набагато більше значення, ніж просто новий мінерал».

Національний музей Земля і люди

«Не випадково Національний музей «Земля і люди» називають храмом дарувальників, – з гордістю каже пан Петров. – Багато людей працювали і доклали багато зусиль, щоб він став тим, чим є сьогодні». Дарувальників уже майже 1000, а музейні одиниці постійно збільшуються: «У нас є ціла вітрина з Фейсбук-друзями музею. У якийсь момент колекціонування мінералів було чимось незнайомим, або ж було зовсім мало людей, які займалися цим, але зараз у нас вже є кілька клубів у Фейсбуці, з якими ми підтримуємо дуже хороші контакти і для яких просто гордістю є похвалитися, що їхній зразок подарований музею «Земля і люди».

Національний музей Земля і люди

Ми ж горді тим, що можемо показати їх. Природно, це зразки з Болгарії, але це дуже добре, – вважає Петко Петров, – тому що тут, у наших горах, теж є багато чого цікавого. Просто людина повинна вміти його побачити. А наші друзі вже можуть бачити це і раді показати його й іншим».

Болгарська академія наук присвятила 30-ій річниці польоту другого болгарського космонавта Александра Александрова спеціальну виставку. На ній представлені оригінальні апарати, за допомогою яких проводилися експерименти на орбітальній станції «Мир», скафандр і костюм космонавта, фотографії, наукові та відеоматеріали.

Ми, космонавти, замішані з іншого тіста

7 червня 1988 року з космодрому в Байконурі запущено космічний корабель «Союз ТМ-5», до складу екіпажу якого входили болгарин Александр Александров і росіяни Анатолій Соловйов і Віктор Савіних. Всього за півтора кілометри від орбітального комплексу «Мир», з яким їм належало стикуватися, на космонавтів чекало випробування, яке загрожувало  їх передчасному поверненню на Землю.

«Це сталося через несправність антени для стикування, яка то відкривалася, то закривалася, в результаті чого інформація, яку ми отримували на екрані, часом зникала, -- згадує космонавт Александр Александров. -- Згідно інструкції ми були зобов'язані повернутися назад, але ми все ж вирішили піти на ризиковане стикування, бо друга подібна невдача могла б стати фатальною для Болгарії (Політ Георгі Іванова в 1979 році був припинений перед стикуванням зі станцією через технічну проблеми - прим. ред.). Ось чому ми ще на Землі вирішили зробити все можливе, щоб стикуватися, і це дійсно вдалося нам».

Ми, космонавти, замішані з іншого тіста

Як майже кожен болгарський хлопчик у середині минулого століття, так і Александр Александров мріяв стати космонавтом. Захопившись фантастичними книгами Жюля Верна, він обрав професію льотчика і з'явився на відборі першого болгарського космонавта. Незважаючи на його відмінну підготовку, 10 квітня 1979 році в космос все ж вирушив інший підготовлений болгарський космонавт Георгі Іванов, а Александр Александров залишився його дублером. Через дев'ять років, проте, і йому вдалося реалізувати свою дитячу мрію.

Наскільки можливо, щоб ми тут, на Землі, домоглися уявлення про те, що таке -- вільно летіти в умовах невагомості нескінченного Всесвіту?

«Ні, цього не можна собі уявити, поки не відчуєш особисто, -- упевнений космонавт. -- Колись вважалося, що метеоритні потоки, важкі міжгалактичні частки і радіація будуть нашим основним ворогом у освоєнні космосу, тоді як невагомість, це мало не райський стан, при якому ти мчиш в просторі, як птах. Виявилося, однак, що саме вона не дозволяє кожному відправитися в космос, бо  викликає безліч шкідливих чинників, що впливають на людський організм».

Ми, космонавти, замішані з іншого тіста

Під час польоту екіпаж успішно виконує наукову програму «Шипка» і проводить 56 експериментів.

«Те, чого ми тоді добилися, є унікальним для свого часу, бо  нам вперше вдалося комп'ютеризувати всі експерименти, -- згадує Александр Александров. -- Один з експериментів стосувався сну, і до нас його намагалися виконати лише американці, але успіху не досягли, бо виявилося, що їхній астронавт так і не заснув. А всім відомо, що сон - це основний фактор для відновлення організму. Ось чому ми провели цей експеримент кілька разів -- за місяць до польоту, під час польоту і через місяць після нього, чим довели, що відновлення космонавтів в умовах космосу цілком можливо. Тобто там також були зареєстровані всі головні стадії сну -- глибокий сон, поверхневий сон і сон перед пробудженням. Це показує, що польоти людини до інших планет і галактик можливі, так що у нас був реальний внесок у розвиток міжнародних космічних польотів.

Ми, космонавти, замішані з іншого тіста

Як змінюється людина після дотику до нескінченності?

«Кожен політ змінює нас, бо ми усвідомлюємо, що ми всього лише крихітні пилинки серед Всесвіту. Все це тільки зайвий раз переконує нас в тому, наскільки вульгарні і непристойні заздрість, злоба, кар'єризм, які існують на Землі, і робить просто смішними в наших очах всіх тих, хто сповнений подібними негативними емоціями. Ось чому іноді мені здається, що ми, космонавти, замішані як би з іншого тіста».

Горизонт мрій сучасних дітей набагато ширший, ніж років 20-30 тому. Вони хочуть не тільки полетіти в Космос, а й колонізувати інші планети. Чи буде у них, однак, шанс, зробити це під болгарським прапором? «Для того, щоб була перспектива, необхідна і розвинена держава, сільське господарство, цілісний розвиток країни. І лише коли це станеться, буде і третій болгарський космонавт», -- впевнений Александр Александров.

Наприкінці травня соціолог з «Геллап Інтернешнл» Пирван Симеонов коментував в інтерв'ю Болгарському національному радіо, що «останні кілька тижнів і місяців Болгарія чітко повертає на Схід». На доказ Симеонов цитував позицію Болгарії у «справі Скрипаля», відновлення теми по замороженому проекту АЕС «Белене» і кілька візитів на найвищому рівні. Аналітик Харалан Александров в інтерв'ю БНР того ж дня погодився, що спостерігається деяке «повернення на Схід» у політиці Болгарії.

У політичній фразеології Болгарії під «східною» орієнтацією мається на увазі «проросійська», а під «західною» -- орієнтація в зворотному напрямку. З першою, зазвичай, пов'язуються ліві, а з другою -- праві політичні сили.

Всього днів десять після цих коментарів, парламент прийняв запропонований урядом проект модернізації збройних сил. Передбачається покупка літаків для ВПС, які, без коливання, можна умовно назвати «західними», на думку їх виробників, і бойових машин піхоти, які нікому досі не приходило в голову назвати «східними» (читай - російськими). Проект модернізації збройних сил отримав підтримку як лівого, так і правого політичних просторів, а єдина партія, що голосувала проти нього - «Воля» - аргументувала своє рішення популістськими, а не політичними доводами, заявивши, що покупка військової техніки повинна відбутися після вирішення проблем з пенсійним страхуванням, охороною здоров'я та безпекою громадян, бо вже багато часу на Болгарію не нападали ззовні, але її народ вже довгий час бідний.

Поки в Софії парламент приймав проект модернізації армії «західною» технікою, у Варшаві члени Бухарестської дев'ятки -- президенти Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії і Литви -- підписали декларацію із закликом про необхідність  більш серйозної присутності НАТО в Східній і Південній Європі. Бухарестська дев'ятка виникла в 2015 році в Бухаресті, і з цієї причини використовує в своїй назві першу букву назви румунської столиці. Вона претендує, що є «єдиним голосом» східного флангу НАТО, а з Варшави цей голос заявив, що збільшення бойової потужності і мобільності Альянсу має велике значення. У заключній декларації з Варшави категорично йдеться про все ще невирішені конфлікти в Україні і про загрози, що випливають з Росії. Ті, хто підписав її, підтвердили також зв'язаність їх держав з доктриною НАТО по Росії, що поєднує стримування з початком політичного діалогу. Причетність президента Болгарії Румена Радева з документом із Варшави далеко не є ознакою «повороту на Схід», а, скоріше, знаком повної ідентифікації з військово-політичними позиціями НАТО. Серйозні і суттєві події останнього тижня, що мають відношення до цієї теми, переконливо показують, що в болгарських політичних процесах не спостерігається переорієнтація з Заходу на Схід, і країна продовжує твердо дотримуватися своєї євроатлантичної орієнтації.

Джерело: БНР

Advertisement
Sign up via our free email subscription service to receive notifications when new information is available.